1 Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,
2 але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.
3 Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.
4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,
5 щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”
7 Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.
8 Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.
9 Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, -як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?
10 Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!
11 Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!
12 Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.
13 Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,
14 і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.
15 Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!
16 Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?
17 Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.
18 Воно добре — ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.
19 О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!
20 А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!
21 Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?
22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.
23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею.
24 Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар;
25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.
26 А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам.
27 Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.”
28 Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.
29 Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.
30 Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.”
31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.
Послання св. апостола Павла до галатів, 4 глава