1 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі?
2 Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.
3 Ось моя оборона перед тими, що мене судять.
4 Хіба ми не маємо права їсти й пити?
5 Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа?
6 Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати?
7 Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник, і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо, і не живиться молоком від стада?
8 Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього?
9 Таж у законі Мойсея написано: «Не зав'язуй рота волові, як молотить.» Чи Бог турбується про волів?
10 Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що, хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, -молотить теж у надії, що матиме щось із того.
11 Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне?
12 І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.
13 Хіба не знаєте, що ті, які коло святого працюють, їдять із святого, і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника?
14 Так само й Господь звелів тим, що проповідують Євангелію, з Євангелії жити.
15 Та я нічого не користав з того і не пишу на те, щоб так було зо мною. Волію бо радше вмерти, ніж щоб хтось знівечив оту славу мою.
16 Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов'язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії.
17 Коли б я робив це власновільно, я мав би нагороду; якже ж це не з власної волі, то я виконую доручену роботу.
18 Яка ж тоді для мене нагорода? — Та, що, проповідуючи Євангелію, я її викладаю даром, щоб не користуватися правом, яке з Євангелії маю.
19 Бувши від усіх вільний, я став усім слугою, щоб ще більше їх придбати.
20 Я став для юдеїв як юдей, щоб юдеїв придбати; для тих, що під законом, я став як під законом, — хоч сам я не під законом, — щоб тих, що під законом, придбати.
21 Для тих, що без закону, я став як без закону, хоч я і не був без Божого закону, бувши під законом Христовим, щоб придбати тих, які без закону.
22 Для слабких я став як слабкий, щоб слабких придбати. Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти.
23 Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її.
24 Хіба не знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути!
25 Кожний змагун стримується від усього; однак ті, щоб тлінний вінець здобути, а ми — нетлінний.
26 Тож і я біжу, та не як навманці; веду кулачний бій, не як повітря б'ючи,
27 а умертвляю своє тіло і поневолюю, щоб, проповідуючи іншим, я сам, бува, не став непридатним.
Перше послання св. апостола Павла до коринтян, 9 глава