1 «Марна була б твоя самовпевненість:
уже самий вигляд його валить на землю.
уже самий вигляд його валить на землю.
2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим?
Ніхто у цілій піднебесній.
Ніхто у цілій піднебесній.
4 Не промовчу й про його члени,
і розповім про його силу незрівнянну.
і розповім про його силу незрівнянну.
5 Хто підняв колинебудь перед його одежі?
Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 Спина його — щитів шереги,
замкнених щільно, мов камінною печаттю.
замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 Один до одного пристає тісно,
так, що між ними повітря не проходить.
так, що між ними повітря не проходить.
9 Кожен до кожного щільно прилипає,
вени зрослись докупи нероздільно.
вени зрослись докупи нероздільно.
10 Чхне він — аж заблисне,
11 З пельки у нього вилітають смолоскипи,
вискакують огненні іскри.
вискакують огненні іскри.
12 З ніздер у нього дим виходить,
мов з казана, що на вогні парує.
мов з казана, що на вогні парує.
13 Своїм подихом він запалив би вугілля,
з пащі у нього полум'я виходить!
з пащі у нього полум'я виходить!
14 У його шиї сидить сила,
поперед нього жах стрибає.
поперед нього жах стрибає.
15 М'язи на його тілі грубі;
як натиснути на них, — не подаються.
як натиснути на них, — не подаються.
16 Серце його тверде, мов камінь,
тверде, мов спід у жорнах!
тверде, мов спід у жорнах!
17 Як він устане, на хвилі страх надходить;
морські буруни геть утікають.
морські буруни геть утікають.
18 Меч ударить його й одскочить,
також і копіє, спис та стріла.
також і копіє, спис та стріла.
19 Залізо йому — солома,
мідь — дерево трухляве.
мідь — дерево трухляве.
20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі,
каміння з пращі — то йому полова.
каміння з пращі — то йому полова.
21 Ціп йому, мов стеблина,
а свисне спис, то він собі сміється!
а свисне спис, то він собі сміється!
22 Під ним — черепки гострі;
неначе борона, проходить по болоті.
неначе борона, проходить по болоті.
23 Під ним, мов у казані, кипить безодня,
йому море, мов горщик на пахощі.
йому море, мов горщик на пахощі.
24 По собі він лишає світлу стежку;
глибінь стає, мов голова сива.
глибінь стає, мов голова сива.
25 Рівні він на землі не має,
він створений безстрашним.
він створений безстрашним.
26 Він позирає на все гордо:
він цар над усіма гордими звірями!»
він цар над усіма гордими звірями!»
Книга Йова, 41 глава