1 Заговорив Іов і мовив:
2 «Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?
промовами, мене пригноблювати?
3 Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.
і не стидаєтесь мене зневажати.
4 Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.
то провина моя на мені зостанеться.
5 Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,
та закидати мені мою ганьбу,
6 то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.
обвів мене навколо сіткою своєю.
7 Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!
коли закличу — немає суду!
8 Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.
і на стежки мої поклав пітьму.
9 Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.
вінець ізняв з голови у мене.
10 Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.
неначе дерево, надію в мене вириває.
11 Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.
за ворога собі вважає.
12 Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.
13 Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.
і мої знайомі відчужилися від мене.
14 Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,
друзі мої мене забули,
15 Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.
я зайдою в їхніх очах зробився.
16 Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.
хоч я і власними устами його прошу.
17 Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,
я став гидким синам мого лона,
18 а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.
Як підведусь, вони глузують з мене.
19 Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.
а ті, що я любив, обернулись проти мене.
20 Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
21 Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!
бо рука Божа мене доторкнулась!
22 Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?
не насичуєтеся моїм тілом?
23 О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!
якби вони були вириті на міді!
24 Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!
видовбані у скелі повіки!
25 Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.
і останнім він устане над порохом.
26 Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.
і в моїм тілі побачу Бога.
27 Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!
28 Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? -
яку зачіпку знайти нам на нього? -
29 то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»
Книга Йова, 19 глава