1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
2 «Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,
сповняє своє нутро східнім вітром,
3 сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?
промовами, в яких немає користи?
4 Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.
і касуєш побожність перед Богом.
5 Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,
ти вибираєш бесіду лукавих,
6 тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.
І власні твої уста свідчать проти тебе.
7 Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?
побачив світ перед горбами?
8 Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?
присвоїв собі мудрість?
9 Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?
10 Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.
що перейшов віком і твого батька.
11 Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?
та тихе слово, сказане до тебе?
12 Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,
Чому очима гордо позираєш,
13 коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?
і твоїм ротом верзеш такі речі?
14 Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?
15 Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,
і небеса нечисті перед його очима,
16 оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.
що, наче воду, п'є беззаконня.
17 Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,
Я оповім те, що сам я бачив,
18 що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.
не таївши нічого, за предками своїми.
19 Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.
і ні один чужинець не скитався між ними.
20 Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ
протягом призначених гнобителеві літ
21 жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.
22 Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.
і всюди меч перед собою бачить.
23 Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.
Він знає, що над ним біда нависла.
24 День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.
25 Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.
він хоробрував із Всемогутнім.
26 З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.
захоронений грубими щитами.
27 Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.
боки поросли жиром.
28 Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.
29 Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.
і не простягнеться його тінь по країні.
30 Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.
31 Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.
знаємо бо, що то — марнота.
32 Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.
його галуззя не буде зеленіти.
33 Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.
і, наче маслина, цвіт свій зронить.
34 Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.
і вогонь пожере шатра продажних.
35 Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».
нутро його готує злуду».
Книга Йова, 15 глава