1 Істину кажу вам: якщо хтось бажає стати старійшиной в церкві,[6] то він прагне виконувати добру справу.
2 Старійшина [7] мусить жити таким життям, щоб люди не могли йому дорікнути. Він повинен мати лише одну жінку; мусить бути стриманим, розсудливим, мати самовладання, бути порядним і гостинним. Йому слід бути доладним учителем.
3 Опікуну також не можна зловживати вином або бути надто гарячковим; він повинен бути лагідним, миролюбним і не пожадливим до грошей.
4 Він має добре керувати своєю родиною, мусить дбати, щоб його діти були слухняними й поважали його.
5 Якщо хтось не знає, як керувати своєю родиною, то як же він зможе піклуватися про Божу церкву?
6 Він не може бути новонаверненим, щоб не запишатися. Інакше він зазнає такого ж осуду, як і диявол за свою пиху.
7 Він також повинен користуватися повагою чужинців, щоб не зганьбитися, не впасти в немилість і не потрапити до пастки дияволової.
8 Так само й особливі слуги повинні бути шанованими людьми, слову яких можна було б вірити. Вони не повинні бути охочі до вина або такі, хто прагне наживи нечесним шляхом.
9 Вони повинні дотримуватися глибоких істин нашої віри, які Бог виявив нам. Сумління їхнє має бути чисте.
10 Ці люди, передусім мають бути випробувані. І якщо нічого не буде проти них, лише тоді вони зможуть стати особливими слугами.
11 Так само і жінки [8] мають бути гідними поваги. Вони не повинні говорити зле про інших, але мають бути стримані й вірні у всьому.
12 Чоловікам, які є особливими слугами, слід мати лише одну жінку.[9] Вони мусять керувати добре своїми дітьми і своїм господарством.
13 Бо той, хто добре служить, здобуде почесне місце для себе й досягне великої впевненості у вірі в Ісуса Христа.
14 Пишу я вам про це, хоча маю надію незабаром прийти до вас,
15 щоб, якщо затримаюсь, ви знали, як слід поводитися в Божому домі,[10] який є церквою Бога живого, стовпом і основою правди.
16 Безперечно, великою є таємна істина нашої віри:
Він [11] з’явився нам в тілі людському, Духом довів [12] Він Свою правоту; Його бачили Ангели. Благовість про Нього рознеслась поміж народами. В Нього повірили люди всього світу, і був Він взятий у Славі на Небеса.
Він [11] з’явився нам в тілі людському, Духом довів [12] Він Свою правоту; Його бачили Ангели. Благовість про Нього рознеслась поміж народами. В Нього повірили люди всього світу, і був Він взятий у Славі на Небеса.
Перше послання св. апостола Павла до Тимофія, 3 глава