1 Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім.
2 Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком.
3 Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами [12] цього світу.
4 Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом.
5 Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.
6 А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» [13] — тобто «Отче».
7 Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.
8 У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.
9 Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?
10 10-11 Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.
11
12 Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре.
13 Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку.
14 Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа!
15 То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені.
16 Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?
17 Ті, хто бажають, [14] щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік.
18 Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.
19 Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу.
20 Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.
21 Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон?
22 А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий — від вільної жінки.
23 Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.
24 Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар.[15]
25 Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.
26 Небесний же Єрусалим — вільний. Він є матір’ю всім нам.
27 Бо сказано у Святому Писанні:
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
28 Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку,[17] народжені через Божу обітницю.
29 Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер.
30 А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки».
31 Тож, брати і сестри мої, ми не діти рабині, але діти вільної жінки.
Послання св. апостола Павла до галатів, 4 глава