Делая добро, да не унываем, ибо в своё время пожнём, если не ослабеем.
А роблячи добре, не зну́джуймося, бо ча́су свого пожнемо́, коли не ослабнемо.
Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо.
Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.
Роблячи добро, не втрачаймо запалу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо.
Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо.