А вы, когда имеете житейские тяжбы, поставляете своими судьями ничего не значащих в церкви.
А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічо́го не значить у Церкві.
Коли, отже, маєте суди про життєві справи, настановляєте (суддями) таких, що за ніщо вважаються у Церкві.
Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддїв.
А ви, маючи життєві судові справи, настановляєте суддями тих, хто нічого не значить у Церкві?
Тож якщо ви матимете справу з випадками повсякденного життя, чи призначите ви суддями тих, хто не має ніякого відношення до церкви?