И сам он отнесён будет в Ассирию, в дар царю Иареву; постыжён будет Ефрем, и посрамится Израиль от замысла своего.
Запрова́джений буде і він в Асирі́ю царе́ві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоро́млений буде Ізраїль за раду свою.
Та й його самого віднесуть в Ашшур — як бранку великому цареві. Ефраїм сорому зазнає, Ізраїль застидається свого заміру.
Ба й самого його віднесуть ув Ассирию — в гостинець цареві-защитникові; постидається Ефраїм і осоромиться Ізраїль надїєю своєю.
І його, зв’язавши, відвели до ассирійців у дар цареві Ярімові. У дар прийме Єфрем, і засоромиться Ізраїль на його раді.