А с того времени, как перестали мы кадить богине неба и возливать ей возлияния, терпим во всём недостаток и гибнем от меча и голода.
А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
З того ж часу, як ми перестали кадити цариці небесній і приносити їй ливні жертви, терпимо в усьому нестачу й гинемо від меча й голоднечі.
З того ж часу, як ми перестали кадити небесній царицї й вистачати їй ливну жертву, терпимо в усьому недостачу та й погибаємо від меча й голоднечі.
І сказав Єремія цареві: Чим я зневажив тебе, твоїх рабів і цей народ, що ти дав мене до дому сторожі?