Кто говорит то, что знает, тот говорит правду; а у свидетеля ложного — обман.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Хто звістує правду — чинить справедливість; ложний свідок — ошуканство.
Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
Праведний сповідує відкриту віру, а неправдивий свідок — підступний.