Ухо, слышавшее меня, ублажало меня; око видевшее восхваляло меня,
Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
Вухо, що мене чуло, мене хвалило; око, що мене бачило, свідчило про мене.
Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.