Имение, которое он глотал, изблюёт: Бог исторгнет его из чрева его.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Він виблює добро, що був проглинув; Бог вирве його з живота у нього.
Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
Багатство, зібране без правди, буде виблюване, з його дому його витягне ангел.