И закричал сторож и известил царя. И сказал царь: если один, то весть в устах его. А тот подходил всё ближе и ближе.
І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.
Тоді вартовий крикнув і дав знати цареві. І сказав цар: “Якщо він один — то гарна новина в нього на устах.” А той дедалі наближався.
Крикне тодї вартовик і каже се цареві, а царь одвічає: Коли се лиш один, так се добра вість. А той біжить і біжить, і вже надходить близенько.
Тож вартовий закричав і сповістив цареві. Якщо він сам, — сказав цар, — то є вістка в його устах! А той усе наближався і наближався.