Дан будет змеем на дороге, аспидом на пути, уязвляющим ногу коня, так что всадник его упадёт назад.
Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.
Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.
Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.
Нехай Дан буде змією при дорозі, яка причаїлася на стежці, яка жалить коня в п’яту, а вершник падає назад.