И сказал Иуда Фамари, невестке своей: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастёт Шела, сын мой. Ибо он сказал: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
Тож каже Юда Тамарі, своїй невістці: "Сиди вдовою в домі свого батька, доки не виросте Шела, мій син." Бо думав собі: "Якби ж то не вмер і цей, як його брати." Пішла ж Тамара до дому свого батька і відтоді сиділа там.
Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій господї.
Тож Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Силом! — бо сказав: Щоби часом не помер і цей, як і його брати. Відійшла Тамара і оселилася в домі свого батька.