И взошло солнце, когда он проходил Пенуэл; и хромал он на бедро своё.
І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.
Тому Яків назвав це місце Пеніел, бо я, мовляв, бачив Бога віч-на-віч і я живий ще.
Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
І дав Яків назву тому місцю «Образ Божий». Адже я побачив Бога обличчям в обличчя, — сказав він, — та моя душа спаслася.