1 Вона оберегла першого створеного батька світу, що сам був створений, і вирвала його з власного проступку,
2 і дала йому силу володіти всім.
3 А неправедний, відступивши від неї у своєму гніві, він загинув від братовбивчої люті.
4 Через нього потоплену землю знову врятувала мудрість, скеровуючи праведного за допомогою малоцінного дерева.
5 І вона пізнала праведного, як народи замішалися в однодумності лукавства, і зберегла його незаплямованим для Бога, і зберегла сильним через милосердя до сина.
6 Вона врятувала праведного від безбожних, що погибали, того, що втікав від вогню, який спадав на п’ять міст,
7 а свідком його зла, курячись, стоїть пуста земля, і дерева дають незрілі плоди, і на пам’ять невірної душі стоїть стовп солі.
8 Адже, минаючи мудрість, не тільки зазнали шкоди, оскільки не знали добра, але й залишили життям пам’ять безумності, щоб у тому, у чому згрішили, не змогли скритися.
9 А мудрість визволила від біди тих, що їй служили.
10 Вона праведного втікача від гніву брата скерувала по праведних стежках. Вона йому показала Боже царство і дала йому святе знання. Щедро подала йому роботи і помножила його труди.
11 У зарозумілості тих, що ним володіли, вона стала і збагатила його.
12 Оберегла його від ворогів і оборонила від тих, що насідали. І подала йому сильний подвиг, щоб він знав, що з усього найсильнішою є побожність.
13 Вона не залишила проданого праведника, але визволила його від гріхів,
14 зійшла з ним до рову і не залишила його в кайданах, аж доки не принесла йому скіпетри царства і владу тих, що його гнобили. А тих, що його опоганили, виявила неправдомовними і дала йому вічну славу.
15 Вона визволила побожний народ і невинне насіння від народів, що гнобили.
16 Увійшла в душу Господнього раба і стала перед страшними царями в чудах і ознаках.
17 Віддала побожним винагороду за їхній труд, повела їх дивовижною дорогою і стала для них покровом вдень і полум’ям зірок вночі.
18 Провела їх крізь Червоне море і провела їх через велику воду.
19 А їхніх ворогів затопила і викинула їх із глибин безодні.
20 Через це праведні пограбували безбожних і оспівували, Господи, Твоє святе Ім’я, і одностайно хвалили Твою руку, що воювала за них.
21 Бо мудрість відкрила уста німих і ясними зробила язики немовлят.
Книга мудрості Соломона, 10 глава