1 Єрихон був замкнений і укріплений, і ніхто з нього не виходив і не входив туди.
2 А Господь промовив до Ісуса: Ось Я передаю тобі в руки Єрихон, його царя і тих, хто є в ньому, могутніх своєю силою.
3 Ти ж обійди його довкола з військовими;
4
5 і станеться, коли затрубите трубою, нехай заголосить разом весь народ, і коли вони закричать, то стіни міста самі по собі впадуть, і весь народ увійде, кинувшись до міста кожний поперед себе.
6 Тоді Ісус, син Навина, прийшов до священиків
7 і звернувся до них, промовляючи: Накажете народові обійти і оточити місто, а військові хай підуть озброєні перед Господом.
8 І сім священиків, маючи сім святих труб, підуть таким чином перед Господом, і хай дадуть знак гарним звуком, а за ними нехай іде ковчег Господнього завіту.
9 Тож військові хай ідуть спереду, а священики, які йдуть в кінці за ковчегом Господнього завіту, хай ідуть і трублять.
10 А народові Ісус дав вказівку, наказуючи: Не кричіть, і хай зовсім не буде чути вашого голосу до дня, коли Він оголосить, щоб закричати, а тоді закричите!
11 Тож ковчег Божого завіту, обійшовши місто, відразу повернувся до табору і спочив там.
12 На другий день Ісус устав вранці, і священики взяли ковчег Господнього завіту.
13 А сім священиків, які несли сім труб, ішли перед Господом, а після цього йшли військові та решта народу — за ковчегом Господнього завіту. І священики затрубили трубами, і весь натовп, який залишився, обійшов місто зблизька
14 і повернувся знову до табору. Так чинив він шість днів.
15 На сьомий день вони встали вранці й обійшли місто шість разів.
16 А при сьомому обході затрубили священики, й Ісус сказав ізраїльським синам: Закричіть, бо Господь віддав вам місто!
17 Місто ж буде під закляттям, — воно і все, що є в ньому, Господу Саваотові! Тільки розпусницю Раав залишите при житті, — її і тих, хто є в її домі.
18 Але ви дуже стережіться закляття, щоби часом ви, пожадавши, самі не взяли із заклятого, бо наведете на табір ізраїльських синів закляття і нас вигубите!
19 Адже все золото, срібло, мідь чи залізо буде святим — Господу, його внесуть до Господньої скарбниці!
20 І священики затрубили трубами. Коли ж народ почув звуки труб, то весь народ разом заголосив гучним і сильним криком. І весь мур довкола впав, і весь народ увійшов у місто.
21 Та Ісус закляв його і те, що було в місті, — від чоловіка і до жінки, від молодого і до старого, до теляти і осла, — знищити вістрям меча.
22 А двом юнакам, які розвідували, Ісус сказав: Увійдіть у дім жінки і виведіть її звідти, і те, що є її!
23 Тож два юнаки, які розвідували місто, увійшли в дім жінки, і вивели розпусницю Раав, її батька, її матір, її братів і все, що було її, і весь її рід, і поставили її за ізраїльським табором.
24 А місто було спалене вогнем з усім, що в ньому, за винятком золота, срібла, міді й заліза, яке віддали, щоб внести в Господню скарбницю.
25 Розпусницю Раав і весь її батьківський дім Ісус залишив при житті. Вона поселилася в Ізраїлі, і так є аж до сьогоднішнього дня, тому що вона заховала розвідників, яких Ісус послав розвідати Єрихон.
26 У той день Ісус поклявся перед Господом, кажучи: Проклята людина, яка відбудує це місто! За свого первородного закладе його основу і за свого найменшого встановить його браму. І так зробив Озан, котрий з Ветилю: за Авірона, первородного, він поклав його основи, а за найменшого, який залишився живим, встановив його брами.
27 Господь був з Ісусом, і його ім’я стало відомим по всій землі.
Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї), 6 глава