1 Як співпресвітер і свідок Христових страждань, співучасник слави, що має відкритися, я прошу пресвітерів, які є між вами:
2 пасіть те Боже стадо, що є у вас; наглядайте не з примусу, а добровільно, по-Божому; не задля ненаситної жадоби користі, а з ревності;
3 не як ті, хто панує над спадком, але як ті, хто сам є прикладом для стада;
4 і коли з’явиться Архипастир, одержите нев’янучий вінець слави.
5 Також і ви, молодші, коріться старшим; та й усі виявляйте покору один до одного, адже Бог гордим противиться, а покірним дає благодать.
6 Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас підняв свого часу.
7 Покладіть на Нього всі ваші турботи, бо Він дбає про вас.
8 Будьте тверезі, пильнуйте. Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути.
9 Протидійте йому міцною вірою, знаючи, що тих же самих страждань зазнають і ваші брати у світі.
10 А Бог усякої благодаті, Який в Ісусі Христі покликав вас до Своєї вічної слави, нехай тих, хто трохи постраждав, поновить; нехай укріпить, нехай зміцнить, нехай твердо поставить!
11 Йому [слава і] влада навіки [-віків]! Амінь.
12 Коротко, як я вважаю, написав вам через вірного брата Силуана, закликаючи й засвідчуючи, що це істинна Божа благодать, в якій ви стоїте.
13 Вітає вас вибрана, як і ви, Церква, що у Вавилоні, та мій син Марко.
14 Вітайте один одного поцілунком любові. Мир усім вам у Христі [Ісусі. Амінь].
Перше соборне послання св. апостола Петра, 5 глава