1 Отже, Христос постраждав [за вас] тілом; і ви озбройтеся тією ж думкою, бо той, хто постраждав тілом, перестав грішити,
2 щоб решту часу жити в тілі вже не за людськими пожаданнями, але за Божою волею.
3 Адже достатньо минулого часу [життя], коли ви виконували волю язичників, жили в розпусті, у пожаданнях, у пияцтві, у пристрастях, у гульні та в беззаконному служінні ідолам.
4 І вони тим дивуються, що ви не кидаєтеся разом в той вир розпусти, і зневажають вас.
5 Вони дадуть звіт Тому, Хто готовий судити живих і мертвих!
6 Адже тому і померлим благовістилося, щоб вони прийняли суд як люди — за тілом, і жили по-Божому — за духом.
7 Та наблизився всьому кінець. Тому будьте мудрі й ревні в молитвах!
8 Насамперед майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів.
9 Будьте гостинні один до одного — без нарікання;
10 служіть один одному — кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті.
11 Коли хто говорить, — нехай говорить, як Божі слова; коли хто служить, — нехай служить, наче із сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, Якому слава і влада навіки-віків! Амінь [1].
12 Любі! Не дивуйтеся вогневі, що трапляється вам для вашого випробування, — наче якомусь дивному випадкові;
13 але радійте, що ви є учасниками Христового страждання, щоб і при з’явленні Його слави ви раділи та веселилися.
14 Ви блаженні, коли вас зневажають за Христове Ім’я, бо з вами перебуває Божий Дух слави. [Отже, ними зневажається, а вами прославляється].
15 Ніхто з вас хай не страждає як убивця або як злодій, або як злочинець, або як той, хто втручається в чужі справи.
16 А коли як християнин, то хай не соромиться, але нехай прославляє Бога цим ім’ям.
17 Адже час розпочати суд з Божого дому; і коли він починається з нас, то який же кінець тих, хто противиться Божому Євангелію?
18 І коли праведний ледь спасається, то де виявиться безбожник і грішник?
19 Тому й ті, які терплять з Божої волі, хай, творячи добро, вручать свої душі Йому як вірному Творцеві.
Перше соборне послання св. апостола Петра, 4 глава