1 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
2 Промов до ізраїльських синів та скажи їм:
Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу,
Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу,
3 то ось яка буде вартість мужчини віком від двадцяти до шістдесяти років: його вартість буде п’ятдесят дідрахм срібла, важачи священною вагою;
4 відповідна ж вартість жінки буде тридцять дідрахм.
5 А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то вартість хлопця буде двадцять дідрахм, а дівчини — десять дідрахм.
6 А віком від одного місяця до п’яти років вартість хлопця буде п’ять дідрахм срібла, а дівчини — три дідрахми.
7 Якщо ж вони віком від шістдесяти років і старші, то якщо це буде мужчина, вартість буде п’ятнадцять дідрахм срібла, а якщо жінка — десять дідрахм.
8 Якщо ж він буде надто бідний для такої вартості, то нехай стане перед священиком, і нехай священик його оцінить — згідно з тим, на що спроможна рука того, хто склав обітницю, священик його оцінить.
9 А якщо посвячене буде з худоби, з якої можна приносити дар Господу, то те, що він із неї дасть Господу, буде святим.
10 Хай він не замінює його — ні доброго поганим, ані поганого добрим. Якщо ж він таки замінить [1] худобину худобиною, то і вона, і її заміна будуть святі.
11 Якщо ж це буде якась нечиста худоба, з якої не можна приносити дару Господу, то нехай він поставить ту худобину перед священиком,
12 і нехай священик оцінить її, чи вона добра, чи погана, і як священик оцінить, так і буде.
13 А якщо власник буде викупляти [2] її, то нехай додасть до її вартості ще п’яту частину.
14 Якщо якийсь чоловік посвятить як святе для Господа свій дім, то нехай священик оцінить його, чи він добрий, чи поганий: як священик його оцінить, так і буде.
15 Якщо той, хто посвятив його, захоче викупити свій дім, нехай додасть до того ще п’яту частину з грошей вартості, і він залишиться його.
16 Якщо ж якийсь чоловік посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то нехай його вартість буде встановлена відповідно до його посіву: мірка ячменю по п’ятдесят дідрахм срібла.
17 Якщо він посвятить своє поле, починаючи від самого року звільнення, то воно буде по його повній вартості.
18 Якщо ж він посвятить своє поле пізніше, якийсь час після року звільнення, то нехай священик обрахує гроші за роки, що залишаються до наступного року звільнення, і від його повної вартості буде віднято.
19 Якщо той, хто посвятив поле, захоче викупити його, то нехай додасть п’яту частину грошей до його вартості, і воно залишиться його.
20 Якщо ж він не викупить того поля і продасть те поле іншій людині, то він більше не зможе викупити його;
21 а коли прийде рік звільнення, те поле буде посвячене Господу як виділена земля і стане посілістю для священика.
22 Якщо ж він посвятить Господу частину поля, яке він купив, тобто яке не є з поля його посілості,
23 то нехай священик обрахує йому повну вартість від року звільнення і нехай він того ж дня віддасть вартість як посвячене Господу.
24 А в рік звільнення те поле буде віддане людині, в якої він його купив, якій належала посілість землі.
25 Нехай кожна вартість буде у священних мірах ваги: одна дідрахма матиме двадцять оболів.
26 А кожне первородне, що народиться у твоєї худоби, буде Господнє, тож хай ніхто не посвячує його: чи це теля, чи це вівця, — вони вже Господні.
27 Якщо ж воно буде з нечистих чотириногих, то нехай він відшкодує його за його вартістю, додасть до того п’яту частину, і воно залишиться його. А якщо ж він не викупить його, то нехай воно буде продане за його вартістю.
28 Але ніщо, що буде закляте, що людина посвятить Господу із закляттям — із усього, що їй належить, від людини до худоби, чи з поля її посілості, — не може продаватися і не може викуплятися. Усе, що закляте, буде святим святих для Господа.
29 І ніхто, хто з людей буде посвячений із закляттям, не може бути викуплений, але нехай буде неодмінно вбитий [3].
30 Кожна десята частина з землі, з насіння землі та плоду дерев, належатиме Господу. Це святе для Господа.
31 Якщо ж якийсь чоловік буде викупляти [4] свою десятину, то нехай додасть до того п’яту частину, і вона буде його.
32 І кожна десята частина з великої та дрібної худоби, кожне, що при перерахунку пройде під палицею під десятим числом, буде святим для Господа.
33 Не замінюй гарне поганим. Якщо ж ти таки заміниш [5] його, то і його заміна стане святою і не зможе бути викупленою.
34 Це заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для ізраїльських синів на горі Синай.
Третя книга Мойсеєва: Левит, 27 глава