1 І на мені була Господня рука, і Господь вивів мене в дусі й поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських кісток.
2 І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на поверхні рівнини, дуже сухі.
3 І Він сказав мені: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш!
4 І Він сказав мені: Пророкуй над цими кістками і скажеш їм: Сухі кості, послухайте Господнє слово.
5 Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наводжу дух життя
6 і дам вам сухожилля, і наведу на вас м’ясо, і розтягну на вас шкіру, і дам у вас Мій дух — і житимете. І пізнаєте, що Я — Господь.
7 І я пророкував так, як мені заповідано. І сталося, що коли я пророкував, і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної.
8 І я побачив — ось на них росло сухожилля і тіло, а зверху на них з’являлася шкіра, та в них не було духу.
9 І Він сказав мені: Пророкуй про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди із чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай оживуть!
10 І я пророкував так, як мені заповідано. І в них увійшов дух, і вони ожили, і стали на свої ноги — дуже великий збір.
11 І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості — це весь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, загинула наша надія, ми пропали.
12 Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці й виведу вас із ваших гробниць, і введу вас у землю Ізраїля,
13 і взнаєте, що Я — Господь, коли Я відкрию ваші гробниці, щоб Мені вивести Мій народ з гробниць.
14 І дам у вас Мій дух, і оживете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я — Господь, сказав і зроблю, — говорить Господь.
15 І до мене було Господнє слово, що промовляло:
16 Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду та синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю, і на ній запишеш Йосифа, палиця Єфрема і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього.
17 І з’єднаєш їх разом собі в одну палицю, щоб їх зв’язати, і будуть у твоїй руці.
18 І буде, коли скажуть тобі сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це в тебе?
19 То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я візьму плем’я Йосифа, що в руці Єфрема, і племена Ізраїля, що прилягають до нього, і дам їх до племені Юди, і будуть однією палицею в руці Юди,
20 і будуть палиці, на яких ти написав на них, у твоїй руці перед ними,
21 і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я беру весь дім Ізраїля з-посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкола них, і введу їх у землю Ізраїля.
22 І дам їх в один народ у Моїй землі й на горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, і більше не розділяться на два царства,
23 щоби більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від усіх їхніх беззаконь, тих, в яких згрішили, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я, Господь, буду їм за Бога.
24 І Мій раб Давид буде володарем посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть у Моїх приписах і зберігатимуть Мої суди, і їх чинитимуть.
25 І поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму рабові Якову, там, де колись поселилися їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид, Мій раб, буде їхнім володарем навіки.
26 І Я дам їм завіт миру, — з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них навіки Мої святощі.
27 І Моє поселення буде серед них, і Я буду їм Богом, і вони будуть Моїм народом.
28 І народи пізнають, що Я — Господь, що освячує їх, коли Мої святощі будуть посеред них навіки.
Книга пророка Єзекіїля, 37 глава