1 І до мене було Господнє слово, що промовляло:
2 Людський сину, не живи посеред їхніх неправедностей, вони мають очі, щоби бачити, та не бачать, і мають вуха, щоби чути, та не чують, тому що це — Дім, що засмучує.
3 І ти, людський сину, зроби собі посуд полонених вдень перед ними і будеш забраний у полон з твого місця на інше місце перед ними, щоб побачили, що це — Дім, що засмучує.
4 І винесеш твій посуд, посуд полонених вдень перед їхніми очима, і ти вийдеш увечері, як виходить полонений.
5 Перед ними зроби собі діру в стіні й перейдеш крізь неї.
6 Перед ними на рамена будеш піднесений і вийдеш схованим, закриєш своє обличчя і не побачиш землю. Тому що Я дав тебе для дому Ізраїля, як знак.
7 І я зробив так за всім, що Ти мені заповів, і я виніс, наче посуд полонених вдень, а ввечері я собі зробив пролом у стіні, і я, ховаючись, вийшов, і був винесений на плечах перед ними.
8 І до мене вранці було Господнє слово, що казало:
9 Людський сину, хіба Я не сказав тобі, доме Ізраїля, доме, що засмучуєш: Що ти чиниш?
10 Скажи їм: Так говорить Господь, Володар і Проводир в Єрусалимі та в усьому домі Ізраїля, які є посеред них,
11 скажи: Я чиню знаки посеред нього. Як Я зробив, так їм і буде. Вони підуть у переселення і в полон,
12 і володаря серед них будуть нести на плечах, і він крадькома вийде через мур, — зробить пролом у ньому, щоб вийти через нього. Він сховає своє обличчя, щоб не побачили його оком, і він не побачить більше землю.
13 І Я простягну Мою сіть на нього, і він буде схоплений Моєю пасткою, і Я поведу його до Вавилону, у землю халдеїв, і він її не побачить, і там скінчиться.
14 І всіх його помічників, що довкола нього, і всіх, хто його підтримує, Я розсію на всякий вітер і меча оголю за ними.
15 І пізнають, що Я — Господь, коли Я їх розсію між народами, і розсію їх в країнах.
16 І залишу з них мужів числом від меча, від голоду і від смерті, щоб розповіли про всі їхні беззаконня в народах, куди вони туди ввійдуть. І пізнають, що Я — Господь.
17 І до мене було Господнє слово, що промовляло:
18 Людський сину, з болем їстимеш твій хліб і з мукою та болем питимеш воду,
19 і скажеш народові землі: Так говорить Господь тим, що живуть в Єрусалимі в землі Ізраїля: Їхній хліб з недостатком їстимуть і їхню воду зі згубою питимуть, щоб загинула земля з її повнотою, бо в безбожності всі, що живуть на ній.
20 І їхні заселені міста опустіють, і земля буде на знищення. І пізнаєте, що Я — Господь.
21 І до мене було Господнє слово, що промовляло:
22 Людський сину, яка це для вас притча в землі Ізраїля, що кажете: Дні далекі, загинуло видіння?
23 Через це скажи їм: Так говорить Господь: Відверну цю притчу і більше не скажуть цю притчу, доме Ізраїля! Бо скажеш їм: Наблизилися дні й слово всякого видіння.
24 Адже не буде більше жодного оманливого і чародійного видіння для милості посеред синів Ізраїля,
25 тому що Я, Господь, скажу Мої слова, скажу і зроблю, і не продовжу більше, бо у ваші дні, доме, що засмучує, скажу слово і зроблю, — говорить Господь.
26 І до мене було Господнє слово, що промовляло:
27 Людський сину, ось дратівний дім Ізраїля впевнено говорить [1]: Видіння, яке цей бачить, на численні дні, і на далекі часи цей пророкує.
28 Через це скажи їм: Так говорить Господь: Не розтягнуться більше всі Мої слова, які тільки промовлю. Скажу і зроблю! — говорить Господь.
Книга пророка Єзекіїля, 12 глава