1 Ти, Господи, праведний, щоб я говорив у захист до Тебе, однак говоритиму Тобі про суди. Як це, що щастя є на дорозі безбожних, — пощастило всім, хто неслухняний через переступи?
2 Ти їх насадив, і вони закоренилися, народили дітей і принесли плід. Ти є близько до їхніх уст, та далеко від їхніх нирок [1].
3 І Ти, Господи, знаєш мене, Ти дослідив моє серце перед Собою. Очисти їх на день їхнього вирізання.
4 Аж доки плакатиме земля, і висохне вся трава поля від злодіянь тих, які на ній живуть? Пропали худоба і птахи, бо вони сказали: Бог не побачить наших доріг!
5 Твої ноги біжать і тебе не тримають. Чи ж будеш готовий змагатися з вершниками? Ти є впевнений у землі в час твого миру, а що робитимеш при фирканні Йордану?
6 Адже і твої брати, і дім твого батька, — вони знехтували тобою. Вони закричали, зібралися позаду тебе. Не довіряй їм, хоча говоритимуть гарно до тебе!
7 Я залишив Мій дім, Я покинув Мій спадок, Я віддав Мою улюблену душу в руки її ворогів.
8 Мій спадок став для Мене, наче лев у лісі. Подав проти Мене свій голос, через це Я її зненавидів.
9 Хіба Мій спадок для Мене — печера гієни чи печера довкола неї? Ідіть, зберіть усіх диких звірів, і хай прийдуть її пожерти.
10 Численні пастухи знищили Мій виноградник, осквернили Мою частку, зробили Мою пожадану частку непрохідною пустелею.
11 Вона перетворена в руїну знищення, через Мене зовсім знищена [2] вся земля, бо немає нікого, хто би приймав до серця.
12 На кожний перехід у пустелі прийшли ті, хто приносить страждання, бо Господній меч пожирає від кінця землі аж до кінця землі, немає миру жодному тілу!
13 Сійте пшеницю і пожинайте тернину! Їхні наділи не будуть їм на користь. Засоромтеся від вашої хвалькуватості, від погорди перед Господом.
14 Бо так говорить Господь про всіх поганих сусідів, котрі торкаються Мого спадку, який Я розподілив між Моїм народом Ізраїлем: Ось Я вирву їх з їхньої землі та викину Юду з-посеред них.
15 І буде, що після того, як їх прожену, Я повернуся і помилую їх, і кожного з них поселю у свій спадок, кожного — у своїй землі.
16 І буде, що коли вони справді навчаться [3] дороги Мого народу, давати клятву Моїм Іменем: Живе Господь! — як і навчили Мій народ клястися Ваалом, то будуть поселені посеред Мого народу.
17 Якщо ж не навернуться, Я цілковито викореню та знищу [4] той народ.
Книга пророка Єремії, 12 глава