1 Підхопивши, Йов промовив:
2 Так, я знаю, що недосяжним є моє звинувачення, і Його рука тяжкою стала на моєму стогнанні.
3 Тож хто взнає, що я знайду Його і прийду до кінця справи?
4 Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.
5 Якби я знав слова, які Він мені скаже, коли б я збагнув, що Він мені сповістить!
6 Навіть якщо з великою силою прийде на мене, то й тоді з погрозами не нападе на мене.
7 Адже в Нього правда і звинувачення, нехай же доведе мій суд до кінця!
8 Бо піду до попереднього, і мене більше немає. Але про те, що в кінці, що знаю?
9 Як зліва Він щось зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.
10 Адже Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував, наче золото.
11 Тож я піду у Його заповідях, бо я зберіг Його дороги, і не зверну.
12 І не переступлю Його заповідей, і в моєму нутрі я заховав Його слова.
13 Якщо ж і Він так судив, то хто чинитиме опір Йому? Адже те, що Він забажав, Він і вчинив!
14
15 14 Через це я до Нього поспішив, а бувши настановленим, я подумав про Нього. 15 За це потурбуюся в Його присутності. Пізнаю і боятимуся Його.
16 Господь же зм’якшив моє серце, і Вседержитель завдав мені турбот.
17 Адже я не знав, що на мене найде темрява, та темрява мене покрила перед моїм обличчям.
Книга Йова, 23 глава