1 Коли Соломон закінчив молитися, то з неба зійшов вогонь і пожер всепалення і жертви, і Господня слава заповнила дім.
2 А священики не могли ввійти в Господній дім у той час, бо Господня слава заповнила дім,
3 і всі сини Ізраїля бачили, як сходив вогонь і Господня слава над домом, і впали долілиць на землю, до кам’яної долівки, поклонилися і прославили Господа: Бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
4 Цар і весь народ приносили жертви перед Господом.
5 І Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі телят і сто двадцять тисяч овець, і цар і весь народ посвятили Божий дім.
6 І священики, які стояли на своїх сторожах, і левіти з гуслами, співаючи для Господа пісні царя Давида, щоб визнаватися перед Господом, — бо навіки Його милосердя, — піснями Давида з їхньої руки, і священики трубили в труби перед ними, а весь Ізраїль стояв.
7 І Соломон освятив середину двору, що в Господньому домі. Адже там приніс всепалення і жир жертви за спасіння, бо мідний жертовник, який зробив Соломон, не міг прийняти всепалення, м’ясні жертви і жир.
8 І Соломон провів свято в той час сім днів, і весь Ізраїль з ним, — дуже велике зібрання від входу Емата і аж до Єгипетської ріки.
9 На восьмий день він провів свято, бо сім днів проводив свято посвячення жертовника.
10 І на двадцять третій день сьомого місяця він відіслав народ до їхніх поселень з веселістю і добрим серцем за те добро, яке Господь зробив Давидові, Соломонові та Своєму народові Ізраїлеві.
11 І Соломон закінчив Господній дім, дім царя і все, що забажав у душі Соломон чинити в Господньому домі та у своєму домі, і в усьому йому добре велося.
12 І Бог з’явився Соломонові вночі, звертаючись до нього: Я вислухав твою молитву, і Я вибрав собі це місце як дім жертви.
13 Якщо стримаю небо, і не буде дощу, і якщо заповім сарані поїсти дерево, якщо пошлю смерть на Мій народ,
14 та коли Мій народ, на якому названо Моє Ім’я, навернеться і помолиться, і шукатиме Мого обличчя, і відвернеться від своїх злих доріг, то Я вислухаю з неба і буду милосердний над їхніми гріхами, і оздоровлю їхню землю.
15 Тепер Мої очі будуть відкритими, і Мої вуха чуйні на молитву з цього місця.
16 Тож тепер Я вибрав і освятив цей дім, щоб Моє Ім’я було там навіки, і Мої очі, і Моє серце будуть там усі дні.
17 А ти, якщо ходитимеш переді Мною, як твій батько Давид, і чинитимеш згідно з усім, що Я тобі заповів, дотримуватимешся Моїх настанов і Моїх присудів,
18 то Я підніму престол Твого царства, — як Я і заповідав Давидові, твоєму батькові, обіцяючи: Не переведеться в тебе чоловік-володар в Ізраїлі!
19 Якщо ж ви відвернетесь і покинете Мої настанови і Мої заповіді, які Я вам дав, підете, будете служити іншим богам і поклонятиметеся їм,
20 то Я вигублю вас із землі, яку Я їм дав, а цей дім, який Я посвятив для Мого Імені, відкину з-перед Себе і дам його, як притчу і як образ між усіма народами.
21 І про цей високий дім, кожний, хто проходитиме повз нього, жахнеться, промовляючи: Чому так учинив Господь цій землі й цьому дому?
22 І скажуть: Тому що вони покинули Господа, Бога їхніх батьків, Який вивів їх із Єгипетської землі, а взяли інших богів, поклонялися їм і служили їм, через це Він навів на них усе це зло.
Друга книга хроніки, 7 глава