1 І так, призначені царем Соломоном, вони служили і виконували всі замовлення для столу царя, кожний у свій місяць, не змінюючи порядку. І ячмінь, і солому для коней кінноти та колісниць доставляли до місця, де був цар, кожний за своїм порядком.
2 А це було потрібне Соломонові на один день: тридцять мір питльованого пшеничного борошна й шістдесят мір меленого борошна,
3 десять добірних телят, двадцять випасених волів і сто овець, крім оленів, сарн і добірних годованих птахів.
4 Оскільки він панував на протилежному боці ріки, то був у нього мир з усіх сторін довкола.
5
6
7
8
9 І Господь дав Соломонові розум, дуже велику мудрість і широту серця, як пісок, що біля моря. Дуже звеличився
10 Соломон мудрістю — понад розум усіх людських володарів. Він став мудрішим за всіх розумних Єгипту,
11 став мудрішим від усіх людей, від Ґетана, Езраїта, Емана, Халкала і Дарду, синів Мала.
12 І Соломон виголосив три тисячі притч, а всіх його пісень було п’ять тисяч.
13 І він виголошував про дерева, від кедра, що в Лівані, і до гісопу, що виходить зі стіни, і оповідав про худобу і про птахів, про плазунів і про рибу.
14 І всі народи приходили, щоб послухати мудрість Соломона, і він одержував дари від усіх царів землі, які почули його мудрість.
14a І Соломон узяв собі за жінку дочку фараона, і ввів її в місто Давида, поки не закінчив він Господній дім, свій дім і мур Єрусалима. 14b Тоді фараон, єгипетський цар, пішов, узяв Ґазер і спалив його та ханаанця, який жив у Мерґаві, і фараон дав їх, як придане своїй дочці, жінці Соломона, і Соломон відбудував Ґазер.
14a І Соломон узяв собі за жінку дочку фараона, і ввів її в місто Давида, поки не закінчив він Господній дім, свій дім і мур Єрусалима. 14b Тоді фараон, єгипетський цар, пішов, узяв Ґазер і спалив його та ханаанця, який жив у Мерґаві, і фараон дав їх, як придане своїй дочці, жінці Соломона, і Соломон відбудував Ґазер.
15 Хірам, цар Тиру, послав своїх слуг, щоб помазати Соломона замість Давида, його батька, бо Хірам любив Давида всі дні.
16 І тоді Соломон послав до Хірама, прохаючи:
17 Ти знав мого батька Давида, що він не зміг збудувати дім Імені Господа, мого Бога, через війни, які оточили його, аж доки Господь не дав усіх тих ворогів під п’яту його ніг.
18 І тепер Господь, мій Бог, дав мені спокій довкола. Немає зрадника і немає поганої змови.
19 І ось я вирішив збудувати дім Імені Господа, мого Бога, як і сказав Господь Бог моєму батькові Давидові, промовляючи: Твій син, якого посаджу замість тебе на твоєму престолі, він збудує дім Моєму Імені!
20 Тепер же дай вказівку, і хай настинають мені дерева з Лівану, і ось мої раби будуть з твоїми рабами. І дам тобі зарплату за твою службу згідно з усім, що тільки скажеш, бо ти знаєш, що в нас немає такого вміння рубати дерева, як у сидонян.
21 І сталося, коли Хірам почув слова Соломона, то дуже зрадів і сказав: Благословенний Бог сьогодні, Який дав Давидові мудрого сина над цим численним народом!
22 І він послав до Соломона, сказати: Вислухав я все, про що ти посилав до мене. Я виконаю всяке твоє бажання стосовно кедрового і соснового дерева.
23 Мої раби спустять його з Лівану до моря, я складу його в плоти, щоб доставити до місця, куди вкажеш мені, і довезу його туди, а ти забереш. І вчиниш мою волю, щоб дати хліба моєму домові.
24 І Хірам постачав Соломонові кедри, і все, що він бажав.
25 А Соломон дав Хірамові двадцять тисяч мір пшениці, поживу його домові й двадцять тисяч мір чистої олії, — згідно із цим давав Соломон Хірамові щороку.
26 І Господь дав Соломонові мудрість, як і сказав йому. І був мир між Хірамом і між Соломоном, і вони уклали договір між собою.
27 І наклав цар повинність на весь Ізраїль, і повинність складала тридцять тисяч мужів.
28 Він посилав їх до Лівану, по десять тисяч на місяць, на зміну: місяць були в Лівані, а два місяці — у своєму домі. І Адонірам був над податками.
29 У Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі,
30 крім правителів, призначених над ділами Соломона, три тисячі шістсот наглядачів, які виконували справи.
31
32 І вони заготовляли дерево і камінь три роки.
Перша книга царів, 5 глава