1 І сказав Господь Бог Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді.
2 Із чистої худоби введи до себе по сім: самців і самиць; а з худоби нечистої — по парі: самців і самиць.
3 І з птахів небесних чистих — по сім, самців і самиць; а з птахів нечистих — по парі, самців і самиць, щоби прогодувати потомство для всієї землі.
4 Бо ще сім днів — і Я пошлю дощ на землю на сорок днів і сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив.
5 І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог.
6 Ной же мав шістсот років, — і настав водний потоп на землі.
7 Тож з огляду на води потопу Ной ввійшов у ковчег, а з ним його сини, його дружина і дружини його синів.
8 І з птахів, і з чистої худоби, і з нечистої худоби, і з усіх плазунів, які на землі,
9 по двоє ввійшли в ковчег до Ноя, — самець і самиця, — як і звелів йому Бог.
10 І сталося, що через сім днів води потопу ринули на землю.
11 На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела безодні, і повідчинялися загати небесні.
12 І сорок днів та сорок ночей ішов дощ на землю.
13 У той день Ной, сини Ноя — Сим, Хам і Яфет, і дружина Ноя, а з ним — три дружини його синів увійшли в ковчег.
14 І всі звірі за родом, уся худоба за родом, усякий плазун, який повзає по землі, за родом, і всякий птах за родом
15 увійшли в ковчег до Ноя по парах з кожної істоти, в якій є дух життя.
16 І ті, які входили, з кожної істоти ввійшли самець і самиця, — так, як заповів Ноєві Бог. І закрив Господь Бог знадвору ковчег.
17 І був потоп на землі сорок днів і сорок ночей; і прибула вода, і підхопила ковчег, і піднявся він із землі.
18 Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, а ковчег носило по поверхні води.
19 Усе більше і більше прибувала вода на землі й покрила всі високі гори, що були під небом;
20 вода піднялася і покрила всі найвищі гори товщею води в п’ятнадцять ліктів.
21 І вимерло всяке створіння, яке рухається по землі: з птахів, худоби, звірів, і всякий плазун, який повзає по землі, і кожна людина.
22 Тож усе, що має дух життя, — усе, що було на суші, — вимерло.
23 І знищена була всяка істота, яка на поверхні всієї землі, — від людини до худоби, плазунів і небесних птахів, — були вигублені вони із землі. Залишився тільки Ной і ті, хто був з ним у ковчезі.
24 І здіймалася вода над землею сто п’ятдесят днів.
Перша книга Мойсеєва: Буття, 7 глава