1 А на землі постав голод, не той голод, що був раніше, за часів Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, до Ґерар.
2 З’явився ж йому Господь і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в землі, про яку тобі скажу.
3 Живи на тій землі, і Я буду з тобою, і поблагословлю тебе, оскільки тобі й твоїм нащадкам дам усю цю землю, — Я виконаю Свою клятву, яку дав Авраамові, твоєму батькові:
4 розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм нащадкам усю цю землю, й у твоїх нащадках будуть благословенні всі народи землі,
5 бо твій батько Авраам послухав Мого голосу і зберіг Мої веління, Мої заповіді, Мої постанови і Мої закони.
6 Тож Ісаак поселився в Ґерарах.
7 А місцеві чоловіки запитали про його дружину Ревеку. Він же сказав: Вона — моя сестра, — бо побоявся сказати: Вона моя жінка, аби часом не вбили його місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки була гарна вродою.
8 Перебував він там довгий час. Авімелех же, цар Ґерар, зазирнувши через вікно, побачив, що Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою.
9 Тож покликав Авімелех Ісаака і сказав йому: Але ж вона твоя дружина! Навіщо ти сказав: Вона — моя сестра? А Ісаак відповів йому: Тому що я сказавсобі: аби мені не загинути через неї.
10 Авімелех же сказав йому: Що ж це ти нам учинив? Мало що не спав хтось з мого роду з твоєю дружиною — і довів би ти нас до переступу.
11 Тож Авімелех наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожний, хто доторкнеться до цього чоловіка чи до його дружини, буде підданий карі смерті.
12 У тому краю Ісаак засіяв поле, і одержав того ж року стократний врожай ячменю, оскільки поблагословив його Господь.
13 І він став славним чоловіком, і мав успіх. Він ставав усе багатшим, доки не став дуже великим.
14 Були в нього отара овець, стадо волів і багато робітників. Та позаздрили йому филистимці —
15 і всі криниці, котрі викопали раби його батька за життя його батька, — засипали їх филистимці й заповнили їх землею.
16 Тож Авімелех сказав Ісаакові: Йди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас.
17 Тож Ісаак відійшов звідти і поселився в ґерарській долині, де і замешкав.
18 І знову повідкопував Ісаак криниці для води, які викопали раби Авраама, його батька, і які позасипали филистимці після смерті його батька Авраама; і він дав їм ті назви, якими їх назвав його батько.
19 Коли раби Ісаака копали в ґерарській долині, то знайшли там криницю живої води.
20 А ґерарські пастухи розпочали бійку з пастухами Ісаака, кажучи, що вода є їхня, тож він назвав криницю «Кривда», тому що скривдили його.
21 Відійшовши звідтіля, викопав іншу криницю; та виникла суперечка і через неї. Тож дав їй назву «Ворожнеча».
22 Вийшовши звідти, викопав ще одну криницю — і вже не воювали за неї; і дав їй назву «Широчінь», кажучи: Бо сьогодні поширив нас Господь і розмножив нас на землі.
23 Звідти він підійшов до Криниці клятви.
24 І з’явився йому Господь тієї ночі, і сказав: Я — Бог твого батька Авраама; не бійся, бо Я з тобою, і поблагословив тебе, і розмножу твоїх нащадків задля твого батька Авраама.
25 І збудував там жертовник, і прикликав Ім’я Господнє, і встановив там свій намет. А раби Ісаака викопали там криницю.
26 Якось прийшов до нього з Ґерар Авімелех, Охозат, його приятель, і Фіхол, полководець його війська.
27 А Ісаак сказав їм: Чого прийшли ви до мене? Адже Ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе.
28 Ті сказали: Ми справді помітили [1] , що Господь був із тобою, тож ми сказали: Нехай буде клятва між нами й тобою, і укладемо з тобою завіт,
29 щоб ти не вчинив нам зла, оскільки ми не зненавиділи тебе, а ставилися до тебе добре і відіслали тебе з миром. А тепер ти благословенний Господом.
30 І той гостинно прийняв їх; вони поїли і попили.
31 А вставши вранці, дали клятву один одному, і Ісаак випроводив їх, і вони відійшли від нього безпечні.
32 Сталося того дня — прийшли раби Ісаака, сповістили йому про викопану криницю і сказали: Не знайшли ми води.
33 І назвав її «Клятвою». Тому те місто має назву Криниця клятви аж до сьогодні.
34 А Ісав мав сорок років і взяв за дружину Юдіну — дочку Веіра, хета, і Васемату — дочку Елона, евейця.
35 І заздрили вони Ісаакові й Ревеці.
Перша книга Мойсеєва: Буття, 26 глава