«Ятий» / Симфония / Турконяк

Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!

Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!

Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.

На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Бо хоч Він і був розп’ятий у немочі, та живе Божою силою. Адже й ми немічні в Ньому, але Божою силою, яка у вас, будемо жити з Ним.

Адже через Закон я помер для Закону, щоби жити для Бога. Я розп’ятий разом з Христом.

О, нерозумні галати! Хто звів вас [не коритися істині], адже перед вашими очима був зображений розп’ятий Ісус Христос?

А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене розп’ятий світ, а я — для світу.

І п’ятий ангел засурмив, — і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні.

І їхні трупи залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом та Єгипет, де і їхній Господь був розп’ятий.

А п’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра — і стало царство його темним, і кусали свої язики від болю

І був вечір, і настав ранок — день п’ятий.

До тепер Господь підтримував мене, як і сказав. Ось сорок п’ятий рік, відколи Господь промовив це слово до Мойсея, а Ізраїль усе ходив по пустелі. І ось тепер, сьогодні, я — вісімдесятип’ятилітній.

А п’ятий жереб випав Асирові за їхніми родами.

І встав вранці на п’ятий день, щоб відійти. Та батько молодиці знову сказав: Підкріпи своє серце хлібом і будь як воїн, аж доки не схилиться день до вечора. І їли, і пили обидва,

і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,

і наприкінці трьох років заволодів нею, — у восьмому році Езекії (це дев’ятий рік Осії, царя Ізраїля), і Самарія була захоплена.

На дев’ятий день місяця запанував у місті голод, і не було хліба для народу землі.

четвертий — Натанаїл, п’ятий — Раддей,

п’ятий — Сафатія від Авіталі, шостий — Єтраам від Аґли, його жінки.

четвертий — Масеманній, п’ятий — Єрмія,

Йоанан — восьмий, Еліазер — дев’ятий,

п’ятий — Мелхії, шостий — Міямінові,

дев’ятий — Ісусові, десятий — Сехевію,

П’ятий — Натанія, його сини і його брати, — дванадцять.

Дев’ятий — Мантанія, його сини і його брати, — дванадцять.

Олам — п’ятий, Йоанан — шостий, Еліоїней — сьомий.

І в Авдедома сини: Самея — первенець, Йозавад — другий, Йоаа — третій, Сохар — четвертий, Натанаїл — п’ятий,

П’ятий в п’ятому місяці — володар Самаот, син Єзрая, і в його відділі — двадцять чотири тисячі.

Дев’ятий в дев’ятому місяці — Авієзер, який з Анатота, із землі Веніаміна, і в його відділі — двадцять чотири тисячі.

І до трьох днів у Єрусалимі зібралися всі мужі Юди і Веніаміна (це дев’ятий місяць). У двадцятий день місяця весь народ розмістився на площі Божого дому у своєму збентеженні через справу і від холоду.

На двадцять п’ятий день місяця Елула — через п’ятдесят два дні, мур завершили.

І Йов помер старим, у похилому віці. А записано, що він знову встане з тими, кого Господь воскресить. Цей описаний в Сирійській книзі, а живе в Асійській землі в околицях Ідумеї та Аравії, раніше ж було йому ім’я Йовав. Він, взявши жінку-аравійку, породив сина, ім’я якому Еннон, а цей був батьком Зари, сином синів Ісава, і матері Восорри, так що був він п’ятий від Авраама. А це царі, котрі царювали в Едомі, у тій країні, якою він і правив. Перший — Валак, син Веора, назва його міста — Деннава. А після Валака був Йовав, прозваний Йовом. А після нього — Асом, володар, правитель з країни Теманітіди. Після нього — Адад, син Варада, який розбив Мадіяма на рівнині Моава, ім’я його міста — Ґеттем. А ті друзі, які до нього прийшли: Еліфас з Ісава, цар синів теманійців, Валдад, тиран савхетійців, Софар, цар мінейців.

У дев’ятий день місяця посилився голод у місті й не було хліба для народу землі.

І сталося, що в тридцятому році, у четвертому місяці, на п’ятий день місяця я був посеред полонених біля ріки Ховар, і відкрилося небо, і я побачив Божі видіння.

У п’ятий день місяця — це п’ятий рік полону царя Йоакима,

І сталося, що в шостий рік, у п’ятому місяці, на п’ятий день місяця я сидів у домі, а старійшини Юди сиділи переді мною, і на мені була Господня рука,

І сталося, що у дванадцятому році, у дванадцятому місяці, на п’ятий день місяця нашого полону прийшов до мене з Єрусалима той, що врятувався, кажучи: Місто захоплене!

Скажи всьому народові землі та священикам, мовлячи: Коли постили, чи били себе в груди на п’ятий день, чи на сьомий, і ось сімдесят років, то хіба ви справді постили для Мене?

І на двадцять п’ятий день місяця приносили жертву на вівтарі, який був на жертовнику.

І на двадцять п’ятий день дев’ятого місяця, це місяць хаселев, сто сорок восьмого року, вони встали вранці

Бажаючи проводити на двадцять п’ятий день хаселева очищення храму, ми вважали за потрібне вам сповістити, щоб і ви влаштовували свято шатер і вогню, коли Неемія, який збудував святиню і жертовник, приніс жертви.

Коли настав п’ятий день, двадцять хлопців, що з Маккавеєм, розпалившись люттю через хулу, кинувшись мужньо до стіни, звірячою люттю вбивали того, хто попадався.

І зібралися всі ті, що з племені Юди і Веніаміна, до трьох днів у Єрусалим, це дев’ятий місяць, двадцятий день місяця,

П’ятий стан, коли радіють, що тепер втекли від тлінного, і, як спадок осягнуть майбутнє, а ще, бачачи утиски і те, що повне труду, від якого вже звільнилися, і починають одержувати широке, радіючи, і є безсмертні.