«Царював» / Симфония / Турконяк

А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!

Царював у Едомі Вала, син Веора, а назва його міста — Денава.

усе царство Оґа у Васанітиді, який царював у Астароті та в Едраїні. Він один залишився з гігантів, та Мойсей розгромив його і вигубив.

І Господь віддав їх у руку Явіна, ханаанського царя, який царював у Асорі. Вождем його війська був Сісара, він жив у Арісоті народів.

А Господь сказав Самуїлові: Послухайся голосу народу, — так, як тобі говорять, бо не тебе зневажили, але Мене вони зневажили, щоб Я не царював над ними!

І промовив Господь до Самуїла: Тож доки ти плакатимеш над Саулом? Я знехтував ним, щоб він не царював над Ізраїлем! Наповни твій ріг олією! Іди, Я пошлю тебе до Єссея аж до Вифлеєму, бо Я побачив між його синами Собі одного, щоб царював.

А юдейські мужі прийшли й там помазали Давида, щоб царював над домом Юди. І сповістили Давидові, кажучи: Мужі Явіса ґалаадського поховали Саула.

Сорокалітнім був Євостей, син Саула, коли зацарював над Ізраїлем (за винятком дому Юди, які були за Давидом) і два роки царював.

І період, який царював Давид у Хевроні над домом Юди, складав сім років і шість місяців.

І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.

Давид був тридцятилітнього віку, коли він зацарював, і царював сорок років

(над Юдою в Хевроні він царював сім років і шість місяців, а в Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою він царював тридцять три роки).

А час, протягом якого Давид царював над Ізраїлем, був сорок років. У Хевроні він царював сім років, в Єрусалимі — тридцять три роки.

І цар Соломон дав вказівку Ванеєві, синові Йодая, і він вийшов та вбив його, і той помер. Цар Соломон був дуже розумним і мудрим, Юда та Ізраїль були дуже численними, у кількості наче пісок, що біля моря, їли, пили і раділи. Соломон був володарем між усіма царствами, Соломонові приносили дари і служили всі дні його життя. І Соломон почав відкривати володіння Лівану, і він збудував Терми в пустелі. Ось це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничного борошна і шістдесят мір розтертого борошна, десять добірних телят, двадцять випасених волів, сто овець, крім оленів, сарн і годованих добірних птахів. Адже він був володарем усього, що на другому боці ріки, від Рафі аж до Ґази, у всіх царствах, що на другому боці ріки. І був у нього мир з усіх сторін довкола нього, і Юда та Ізраїль жили впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю смоківницею, споживаючи їжу і п’ючи, — від Дана і аж до Вирсавії, усі дні Соломона. Ось це — володарі Соломона: Азарій, син священика Садока, і Орній, син Натана, володар над наглядачами, Едрам над його домом, і Сува, писар, і Васа, син Ахіталама, літописець, Аві, син Йоава, полководець, Ахіре, син Едрая, над вантажами, Ванея, син Йодая, над домом та над будовою і Захур, син Натана, радник. І було в Соломона сорок тисяч породистих коней для колісниць і дванадцять тисяч коней. І він володів усіма царствами від ріки і аж до землі филистимців, аж до гір Єгипту. Соломон, син Давида, царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.

І цар Соломон царював над Ізраїлем.

А час, який Соломон царював у Єрусалимі, складав сорок років.

Так говорить Господь: Ви не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене сталася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, — щоб іти за Господнім словом. А цар Соломон спав зі своїми батьками, — він був похований зі своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам, його син, замість нього в Єрусалимі, бувши шістнадцятилітнього віку, коли він зацарював. Дванадцять років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Наанана, дочка Анана, сина Нааса, царя синів Аммона. І він чинив погане перед Господом, і не пішов дорогою Давида, свого батька. І був чоловік з гори Єфрема, раб Соломона, його ім’я — Єровоам, а ім’я його матері — Саріра, жінка-розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що на горі Єфрема, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Єфрема, він замкнув мури міста Давида і підносився на царство. А Соломон розшукував його вбити, тож він злякався і втік до Сусакіма, царя Єгипту, і був з ним, аж доки не помер Соломон. Єровоам почув у Єгипті, що Соломон помер, і сказав до вух Сусакіма, царя Єгипту, прохаючи: Відішли мене, і я піду до своєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь-яке прохання, і тобі дам. І Сусакім дав Єровоамові Ану, старшу сестру своєї жінки Текеміни, — йому за жінку. Вона була великою серед дочок царя і народила Єровоамові його сина Авію. І сказав Єровоам Сусакімові: Направду відпусти мене, і піду. І Єровоам вийшов із Єгипту, і пішов у землю Саріри, що на горі Єфрема. І зібрався туди весь скіпетр Єфрема. І там Єровоам збудував замок. І захворіла його дитина дуже тяжкою хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав своїй жінці Ані: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. І був чоловік у Силомі на ім’я Ахія, і він був шістдесятилітнього віку, і Господнє слово було з ним. І сказав Єровоам своїй жінці: Встань і візьми у свою руку хліба для Божого чоловіка, паляниці для його дітей, виноград і посудину меду. Тож жінка встала і взяла у свою руку хліба, дві паляниці, виноград і посудину меду для Ахії. А чоловік був старий, і його очі стали темними, так що він не бачив. І вона піднялася із Саріри, і пішла. І сталося, коли вона входила в місто, до Ахії, силонійця, то Ахія сказав своєму слузі: Вийди назустріч Ані, жінці Єровоама, і скажеш їй: Увійди і не стій, бо так каже Господь: Погане Я нашлю на тебе! І ввійшла Ана до Божого чоловіка, і Ахія сказав їй: Навіщо ти мені принесла хліб, паляниці, виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від Мене, і буде, коли ти входитимеш через браму до Саріри, твої служниці вийдуть тобі назустріч і скажуть тобі: Дитина померла! Бо так говорить Господь: Ось Я вигублю в Єровоама кожного, хто мочиться до стіни, і померлі Єровоама, які будуть в місті, їх з’їдять пси, а мертвого, який у полі, склюють небесні птахи. А дитину оплакуватимуть: Горе, Господи! — бо в ньому знайдено добре слово, в Господі. І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, то дитина померла, і назустріч вирвався крик. І Єровоам пішов до Сікіми, що на горі Єфрема, і зібрав там племена Ізраїля. Туди пішов і Ровоам, син Соломона. І було Господнє слово до Самеї, еламійця, яке наказувало: Візьми собі новий одяг, який ще не був у воді, і розірви його на дванадцять частин, і даси Єровоамові, і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частин, щоб одягнутися! І Єровоам узяв. А Самея сказав: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля! І сказав народ Ровоаму, синові Соломона: Твій батько зробив тяжким своє ярмо на нас і тягарем для нас зробив їжу свого столу. Тепер же, якщо ти нам облегшиш, то тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні, і відповім вам слово. І сказав Ровоам: Приведіть мені старійшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові на третій день. І говорив Ровоам до їхніх вух так, як послав до нього народ, і сказали старійшини народу: Так промовив до тебе народ. Та Ровоам відкинув їхню раду, — не милою вона була перед ним. І він послав, і привів вихованих з ним, і сказав їм таке: Таке послав до мене народ, кажучи. А виховані з ним юнаки сказали: Так промовиш до народу, заявляючи: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька! Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами! І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так, як йому порадили виховані з ним молодці. І весь народ, як один чоловік, промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали, вигукуючи: Немає нам частки в Давиді, ні спадку в сині Єссея! По своїх наметах, Ізраїлю, бо цей чоловік не буде нам за володаря чи за проводиря! І розійшовся весь народ із Сікіми, і кожний пішов до своїх поселень. І Ровоам залишився непохитним, він відійшов, піднявся у свою колісницю та ввійшов у Єрусалим, а за ним попрямував увесь скіпетр Юди і весь скіпетр Веніаміна. І сталося, коли наставав новий рік, Ровоам зібрав усіх мужів Юди та Веніаміна і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. І було Господнє слово до Самея, Божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові, цареві Юди, і всьому домові Юди, Веніаміна і народові, який залишився, кажучи: Так говорить Господь: Не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене збулася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, щоб не йти, згідно з Господнім словом.

І Ровоам, син Соломона, зацарював над Юдою. Ровоам був сорока одного року, коли він зацарював, і сімнадцять років царював у місті Єрусалимі, яке Господь вибрав з усіх племен Ізраїля, щоб там встановити Своє Ім’я. А ім’я його матері — Наама, амманійка.

Він царював шість років, а ім’я його матері — Мааха, дочка Авесалома.

Він царював у Єрусалимі сорок один рік, а ім’я його матері — Ана, дочка Авесалома.

А над Ізраїлем у другому році Аси, царя Юди, зацарював Надав, син Єровоама, і царював над Ізраїлем два роки.

У третьому році Аси, царя Юди, у Терсі зацарював над Ізраїлем Вааса, син Ахії, — царював двадцять чотири роки.

Іла, син Вааси, царював над Ізраїлем в Терсі два роки,

І царював Замврій сім днів у Терсі. А табір Ізраїля був над Ґаваоном филистимців.

У тридцять першому році царя Аси стає царем Амврій над Ізраїлем на дванадцять років. Він царював у Терсі шість років.

І заснув Амврій зі своїми батьками, і його поховали в Самарії, а замість нього зацарював його син Ахав. В одинадцятому році Амврія зацарював Йосафат, син Аси, він був тридцятип’ятилітнім, коли зацарював, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Ґазува, дочка Селея. І він пішов дорогою Аси, свого батька, щоб чинити те, що правильне перед Господом, і не звернув з неї. Тільки не винищив високих місць, люди ще приносили жертви на висотах і кадили ладаном. А те, що вчинив Йосафат, і про всю силу, яку виявляв, і з ким воював, ось чи не записане це в книзі літопису царів Юди? А решту розпуст, які відбувалися в дні Аси, його батька, він винищив із землі. У Сирії не було царя, а намісник. Цар Йосафат зробив корабель в Тарсісі, щоб піти до Софіра за золотом. Та не пішов, бо корабель розбився в Ґазіонґавері. Тоді цар Ізраїля сказав Йосафатові: Пошлю моїх слуг і твоїх слуг в кораблі! — та Йосафат не захотів. І заснув Йосафат зі своїми батьками, і його поховали з його батьками в місті Давида, а замість нього зацарював Йорам, його син.

У другому році Йосафата зацарював Ахав, син Амврія. Він царював у Самарії над Ізраїлем двадцять два роки.

Йосафат, син Аси, царював над Юдою. Він зацарював у четвертому році Ахава, царя Ізраїля.

Йосафат був тридцятип’ятилітнього віку, коли він зацарював, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Азува, дочка Селея.

І Охозія, син Ахава, зацарював над Ізраїлем у Самарії в сімнадцятому році Йосафата, царя Юди. Він царював в Ізраїлі два роки.

Йорам, син Ахава, зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди, і царював дванадцять років.

Він був тридцятидволітнього віку, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі.

Охозія був двадцятидволітнього віку, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі один рік. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія, царя Ізраїля.

А час, який Ія царював над Ізраїлем у Самарії, складав двадцять вісім років.

У сьомому році правління Ії зацарював Йоас, і сорок років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Авія з Вирсавії.

Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Йоадіна, з Єрусалима.

Він був шістнадцятилітнього віку, коли зацарював, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Халія, з Єрусалима.

І Господь доторкнувся до царя, і він був прокаженим аж до дня своєї смерті, і царював у відокремленому домі, а Йоатам, син царя, був над домом суддів народу землі.

Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Єруса, дочка Садока.

Ахаз був двадцятилітнього віку, коли він зацарював, і царював шістнадцять років у Єрусалимі. І він не робив того, що правильне в очах Господа, його Бога, як Давид, його батько.

Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Аву, дочка Захарії.

Манасії було дванадцять років, коли він зацарював, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Опсіва.

Амон був двадцятидвохлітнього віку, коли він зацарював, і два роки царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Месоллам, дочка Аруса з Єтеви.

Йосія був восьмилітнього віку, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Єдіда, дочка Едея з Васурота.

Йоахаз був двадцятитрилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Лемни.

І фараон Нехао перемістив його до Девлати, у землі Емат, щоб не царював у Єрусалимі, і наклав данину на землю: сто талантів срібла і сто талантів золота.

Йоаким був двадцятип’ятилітнього віку, коли він зацарював, і царював одинадцять років у Єрусалимі, а ім’я його матері — Єлдафа, дочка Федея з Руми.

Йоаким був вісімнадцятилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Неста, дочка Елланатана з Єрусалима.

Седекія був двадцятиоднолітнього віку, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Амітала, дочка Єремії.

Шестеро народилися йому в Хевроні, і він там царював сім років і шість місяців. А тридцять три роки він царював у Єрусалимі.