Библия › Симфония › Хоменка › С › Сидів

«Сидів» / Симфония / Хоменка

Слово: «Сидів» встречается 65 раз в 65 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОДДЕРЖАТЬ СЛУЖЕНИЕ

Стихи 1–50 из 65
Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, — зійшло їм світло.”
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним.
підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.
Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли.
Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.”
І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.”
А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним.
І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, — тих, що за ним ішли.
Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."
Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.
І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті:
Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, — і вжахнулись.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!”
І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі — і злякались.
І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.
Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: “І цей з ним був!”
Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?»
Вони пізнали його, що це той, який сидів при Красних дверях храму для милостині, і сповнилися страхом та здивуванням над тим, що йому сталося.
У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи.
І вийшов інший кінь огнистий, і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали; дано йому меч великий.
Коли відкрив печать третю, я чув третю істоту, що говорила: «Прийди!» Я глянув, і от — кінь вороний, а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй.
Я глянув, і от — кінь жовтоблідий, і хто сидів на ньому, ім'я того «смерть», і ад ішов слідом за ним; дано їм владу над четвертою частиною землі — убивати мечем, голодом і мором, і звірами земними.
І ангел інший вийшов із храму, скрикнув голосом гучним до того, хто сидів на хмарі: «Пошли серп свій і жни, бо прийшла година жнив, бо достигло жниво землі.»
І кинув той, хто сидів на хмарі, серп свій на землю, і пожата була земля.
Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.
Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,
Ефрон же сидів серед синів Хета. Тож відповів Ефрон хеттит Авраамові так, що сини Хета чули; всі ті, що входили через ворота його міста:
Хто сяде на якусь річ, що на ній сидів течивий, мусить випрати свою одіж та обмитись у воді, і буде нечистим до вечора.
Сихон, цар аморійський, який сидів у Хешбоні й панував від Ароеру, що на краю Арнон-потоку, від середини долини, над половиною Гілеаду аж до Яббок-річки, границі аммоніїв,
І землю Ога, царя башанського, останнього з рефаїв, що сидів у Аштароті та в Едреї
І як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: “Маю Боже слово до тебе.” Той підвівсь із свого крісла.
Звідсіль вислав він послів до едомського царя з просьбою: Дозволь мені, будь ласка, перейти через твою землю! Та цар едомський не вволив його волі. Так само послано було й до царя моавського, та не хотів і той. Тож і сидів Ізраїль у Кадеші.
Раз, як вони в Шіло наїлися та напилися, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священик сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині.
Як він прибув, Елі сидів на стільці біля дверей і позирав на шлях, бо серце його тремтіло за Божий ковчег. І коли прийшов той чоловік, щоб сповістити в місті про це, все місто зняло лемент.
Саул саме тоді сидів на границі Геви під Гранатовим деревом, що на току, й людей було при ньому якихось шістсот чоловік.
Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.
Сидів цар на своїм звичайнім місці, при стіні, Йонатан проти нього, Авнер же сів побіч Саула, а Давидове місце було порожне.
І він лишив їх при моавському цареві, й вони жили при ньому ввесь час, покіль Давид сидів у тому сховку.
Довідався Саул, що викрито Давида й людей, які були при ньому. Сидів же Саул у Гівеа під тамариском, що на висоті, зо списом у руці, й всі його слуги стояли біля нього.
Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,
Давид сидів між обома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт, що над муром; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам.
Соломон відповів: «Ти зробив твоєму рабові, моєму батькові Давидові, велику ласку за те, що він ходив перед тобою по щирості, по справедливості й правотою серця. Ти зберіг йому цю велику ласку й дарував йому сина, щоб сидів на його престолі, як воно і є нині.
та й поїхав слідом за Божим чоловіком і знайшов його, як він сидів під дубом. Питає його: «Чи ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Той відповів: «Я.»
І каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.
Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!”
Повернулись вони до нього, як він сидів у Єрихоні. Він їм і каже: “Чи ж я вам не казав, щоб не ходили?”
Тим часом, як Єлисей сидів у своїй хаті, й старші сиділи в нього, послав цар поперед себе чоловіка. Та перш, ніж посланець увійшов до Єлисея, цей сказав старшим: “Гляньте, той син душогубця послав до мене чоловіка, щоб стяти мені голову. Глядіть же, як тільки посланець надійде, зачиніть двері й відіпхніть його дверима! Чи ж ви не чуєте за ним кроків його пана?”
Рушив Санхериб, асирійський цар, повернувся походом назад і сидів у Ніневії.
Стихи 1–50 из 65
Предыдущее:
Сидячий
Следующее:
Сидівши

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.