Библия › Симфония › Хоменка › З › Зів

«Зів» / Симфония / Хоменка

Слово: «Зів» встречается 20 раз в 20 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Стихи 1–20 из 20
Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.
до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, — збереженої для нас на небі,
Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."
то тут заклене священик жінку клятьбою прокляття і скаже до неї: Нехай Господь видасть тебе на прокляття й злорічення серед твого народу і допустить, щоб зів'яло твоє лоно і опух живіт твій.
Нехай оця вода, що стягає прокляття, увійде в твою утробу, щоб твій живіт опух і щоб лоно твоє зів'яло. — А жінка відповість: Амінь, амінь.
А як дасть їй води напитись, то, коли вона осквернила себе і спроневірилася своєму чоловікові, то станеться, що вода прокляття увійде в неї у всій своїй гіркоті, і опухне живіт у неї, і зів'яне лоно в неї, і стане вона проклята серед своїх людей.
У 480 році по виході синів Ізраїля з Єгипетської землі, у четвертому році царювання Соломона над Ізраїлем, у місяці Зів, що є другим місяцем року, почав Соломон будувати храм Господеві.
У четвертому році, в місяці Зів, була закладена основа храму,
Віття його зів'яне передчасно, його галуззя не буде зеленіти.
Вони ледь-ледь піднесуться, — і вже в'януть, немов зірвана мальвія, немов головки колосків зів'ялих.
Вони бо, як трава, швидко поникнуть, — зів'януть, як рослина яра.
Ви станете, як дуб, на якім зів'яло листя, і як той сад, що води не має.
Канали засмердяться, річки єгипетські зміліють, висхнуть; осет й очерет зів'януть.
Горе гордому вінцеві п'яниць ефраїмських, вином перепитих, та зів'ялій квітці їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини!
а з квіткою зів'ялою їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини, станеться те, що із смоквою, первоплодом, який достиг перед літом: як тільки хто його побачить, ледве попаде в руку, він його проглине.
Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ — трава!
Висхне трава, зів'яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.
Я так хотів би з них врожай зібрати, — слово Господнє, — але на винограді нема грон, ані смоков на смоковниці, ба й листя — і те зів'яло. Дав я їм (заповіді), та вони їх топчуть.»
І виноградна лоза висхла, смоківниця зів'яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня — всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.
Зерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів'яло збіжжя.
Стихи 1–20 из 20
Предыдущее:
Зібратися
Следующее:
Зігнали

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.