1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
3 і всї ту саму їжу духовну їли;
4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
7 Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
9 Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
12 Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
14 Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
15 Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23 Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
25 Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
26 Бо Господня земля і повня її.
27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
31 Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
32 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
33 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.
Перше послання св. апостола Павла до коринтян, 10 глава