1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
4 Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
5 Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
6 Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
7 Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17 Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
18 Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
19 Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
20 Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
21 Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
22 Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
23 Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
24 Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
25 Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
26 Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
27 Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
28 На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
Книга приказок Соломонових, 12 глава