1 “Не судіте, щоб вас не судили;
2 бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють.
3 Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш?
4 Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці?
5 Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.
6 Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли.
7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.
8 Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.
9 Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь?
10 Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку?
11 Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять.
12 Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, — це ж бо закон і пророки.
13 Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять.
14 Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять.
15 Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині — вовки хижі.
16 Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків — смокви?
17 Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево — плоди погані.
18 Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево — плодів добрих.
19 Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають.
20 За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх.
21 Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! — ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі,
22 Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили?
23 І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!
24 Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі.
25 Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі.
26 А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску.
27 Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.”
28 І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню,
29 бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні.
Євангелія від св. Матвія, 7 глава