1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї,
прихили ухо твоє до розуму мого:
прихили ухо твоє до розуму мого:
2 щоб ти зберіг собі розсудок,
і щоб наука уста твої зберегла.
і щоб наука уста твої зберегла.
3 Бо мед із уст чужої жінки капає,
і бесіда її масніша від олії,
і бесіда її масніша від олії,
4 але скін її гіркий, немов полин,
і гострий, наче меч двосічний.
і гострий, наче меч двосічний.
5 Ноги її низходять до смерти,
кроки її простують до Шеолу.
кроки її простують до Шеолу.
6 Стежки життя вона не знає;
хода її непевна, їй до того байдуже.
хода її непевна, їй до того байдуже.
7 Отож, сину мій, слухай мене,
не відступай від слова уст моїх.
не відступай від слова уст моїх.
8 Відсторони твою дорогу геть від неї,
не наближайсь до дверей її дому,
не наближайсь до дверей її дому,
9 щоб не довелось віддати іншим твою славу,
а твоїх літ — людям немилосердним;
а твоїх літ — людям немилосердним;
10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,
11 щоб не стогнав ти по тому,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,
12 щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів,
серце моє погордувало докором?
серце моє погордувало докором?
13 Я голосу вчителів моїх не слухав,
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.
14 Я мало не потрапив у крайнє лихо
поміж зборищем-громадою!”
поміж зборищем-громадою!”
15 Пий воду з твого водозбору,
воду, що б'є із власної криниці.
воду, що б'є із власної криниці.
16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо,
твої потоки по майданах?
твої потоки по майданах?
17 Нехай будуть тобі одному,
а не чужим разом з тобою.
а не чужим разом з тобою.
18 Нехай живець твій буде благословенний,
втішайся дружиною твоєї юности.
втішайся дружиною твоєї юности.
20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою,
до грудей сторонньої горнутись?
до грудей сторонньої горнутись?
21 Дороги людські в Господа перед очима,
і він вирівнює всі стежки їхні.
і він вирівнює всі стежки їхні.
22 Злого ловлять власні переступи,
у пута власного гріха він потрапляє.
у пута власного гріха він потрапляє.
23 Він помирає з-за браку науки,
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.
Книга приказок Соломонових, 5 глава