1 Хто від картання стає тугошиїм,
того розіб'ють умить, і то невигойно.
того розіб'ють умить, і то невигойно.
2 Як праведних багато — народ радіє,
а як лихі панують — народ стогне.
а як лихі панують — народ стогне.
3 Хто любить мудрість, той веселить батька свого,
а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
4 Цар правотою скріплює країну,
а ласий на податки її руйнує.
а ласий на податки її руйнує.
5 Хто лестить ближньому своєму,
той сіть стелить йому під ноги.
той сіть стелить йому під ноги.
6 В переступі лихого чоловіка -пастка;
а праведний співає й радується.
а праведний співає й радується.
7 Праведний знає справу бідних,
а розбещений не має зрозуміння.
а розбещений не має зрозуміння.
8 Глузливі піднімають догори дном ціле місто,
а мудрі гнів утихомирюють.
а мудрі гнів утихомирюють.
9 Коли мудрий посперечається з дурнем,
то сердиться він, чи сміється — немає спокою.
то сердиться він, чи сміється — немає спокою.
10 Невинного не люблять душогубці,
а праведні про його душу дбають.
а праведні про його душу дбають.
11 Дурний усю свою досаду виливає,
а мудрий здержує її в собі.
а мудрий здержує її в собі.
12 Як князь вислухає слова брехливі,
усі його слуги ледачі.
усі його слуги ледачі.
13 Бідний і здирці зустрічаються;
та Господь освічує очі цього, і тих.
та Господь освічує очі цього, і тих.
14 Як цар судить по правді бідних,
престол його назавжди утвердиться.
престол його назавжди утвердиться.
15 Різка й докір надають мудрости,
дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
16 Як множаться безбожні, множаться злочини,
та праведні побачать їх погибель.
та праведні побачать їх погибель.
17 Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій,
він дасть потіху твоєму серцю.
він дасть потіху твоєму серцю.
18 Коли нема видіння, народ розпускається;
щасливий, хто додержує закону.
щасливий, хто додержує закону.
19 Словами раба не поправити:
навіть коли розуміє, не послухає.
навіть коли розуміє, не послухає.
20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови?
На дурня більш надії, ніж на нього.
На дурня більш надії, ніж на нього.
21 Як слугу змалку в розкошах тримати,
він наостанку стане невдячний.
він наостанку стане невдячний.
22 Гнівливий чоловік здіймає сварку,
і гарячий — множить провини.
і гарячий — множить провини.
23 Гординя чоловіка його принизить,
а покірний духом досягне чести.
а покірний духом досягне чести.
24 Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу:
він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
25 Хто людей боїться, той у сильце попаде;
а хто на Господа вповає, той безпечен.
а хто на Господа вповає, той безпечен.
26 Багато тих, що шукають ласки князя;
та право кожного від Господа походить.
та право кожного від Господа походить.
27 Гидота праведним — муж нечестивий;
хто ж ходить правою дорогою — гидота злому.
хто ж ходить правою дорогою — гидота злому.
Книга приказок Соломонових, 29 глава