1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
2 «Думки мої спонукують мене відповідати,
та й неспокій той, що в мені.
та й неспокій той, що в мені.
3 Я вислухав докір, для мене образливий,
але мій розум шепоче, що маю відповісти.
але мій розум шепоче, що маю відповісти.
4 Чи ти не знаєш, що від віків,
з того часу, коли постала на землі людина,
з того часу, коли постала на землі людина,
5 веселощі безбожного короткі
і радість нечестивого хвилева?
і радість нечестивого хвилева?
6 Навіть якби під небеса піднявсь він зростом,
і голова його сягала аж до хмари,
і голова його сягала аж до хмари,
7 мов привид, пропаде навіки.
Хто його бачив, питатиметься: Де він?
Хто його бачив, питатиметься: Де він?
8 Він зникне, наче сон, його не знайдуть більше,
немов нічна мара, він щезне.
немов нічна мара, він щезне.
9 Око, що бачило його, не бачитиме його ніколи,
і не вглядить його вже більш його оселя.
і не вглядить його вже більш його оселя.
10 Діти його відшкодують убогих,
руки його повернуть назад його багатство.
руки його повернуть назад його багатство.
11 Кості його повні юнацького запалу,
але він разом з ним ляже в порох.
але він разом з ним ляже в порох.
12 А коли зло було йому солодке в роті,
і він ховав його у себе під язиком,
і він ховав його у себе під язиком,
13 беріг його, не покидав його,
тримав його під піднебінням,
тримав його під піднебінням,
14 то їжа ця в його нутрі зіпсується,
отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.
отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.
15 Він виблює добро, що був проглинув;
Бог вирве його з живота у нього.
Бог вирве його з живота у нього.
16 Отруту ссав гадючу —
його уб'є язик зміюки!
його уб'є язик зміюки!
17 Він не вздріє вже річок олії,
ані потоків меду й молока.
ані потоків меду й молока.
18 Трудом набуте поверне, проковтнути не зможе;
плодом свого прибутку не буде радіти.
плодом свого прибутку не буде радіти.
19 Бо він гнобив і покидав убогих,
пограбував дім, замість його будувати.
пограбував дім, замість його будувати.
20 Бо черево його не відало наситу,
від його скупощів не можна було врятуватись.
від його скупощів не можна було врятуватись.
21 Від його ненажерства ніхто не міг спастися;
тим то і не буде тривким його щастя.
тим то і не буде тривким його щастя.
22 У повноті достатків йому стане тісно,
всяке нещастя впаде на нього.
всяке нещастя впаде на нього.
23 Саме коли він наповнятиме живіт свій,
Бог зішле на нього жар свого гніву,
пустить дощем на його тіло стріли.
Бог зішле на нього жар свого гніву,
пустить дощем на його тіло стріли.
24 Якщо ухилиться від зброї із заліза,
то його прошиє лук мосяжний.
то його прошиє лук мосяжний.
25 Стріла пройде йому навиліт через спину,
крізь жовч його пройде спис блискучий;
великий жах упаде на нього!
крізь жовч його пройде спис блискучий;
великий жах упаде на нього!
26 Тьма-тьменна таємно для нього уготована.
Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його;
він знищить і те, що лишиться в його наметі.
Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його;
він знищить і те, що лишиться в його наметі.
27 Небо відкриє його несправедливість
і земля встане проти нього.
і земля встане проти нього.
28 Його домівку змиє повінь,
що розіллється в день Божого гніву,
що розіллється в день Божого гніву,
29 Ось яка доля грішника від Бога,
спадщина, що випаде йому від Бога.»
спадщина, що випаде йому від Бога.»
Книга Йова, 20 глава