1 Брати і сестри мої, хочу, щоб ви знали, що всі наші прабатьки справді були під хмарою,[13] і всі вони безпечно перейшли через море.
2 Всі вони в хмарі і в морі були «хрещені» [14] в Мойсея.
3 3-4 Всі вони їли ту саму духовну їжу і пили той самий духовний напій, бо пили вони з духовної скелі,[15] що йшла слідом за ними. Цією скелею був Христос.
4
5 Та більшість із них не вподобав Господь, і вони загинули в пустелі.
6 І це приклад для нас, щоб ми не прагнули злого, як вони.
7 Не будьте ідолопоклонниками, як був дехто з них. Бо сказано у Святому Писанні: «Люди посідали, щоб поїсти і попити, а тоді повставали, щоб розважатися».
8 Не будемо віддаватися розпусті, як дехто з них. Бо одного дня від цього двадцять три тисячі полягло! [16]
9 Тож не будемо спокушати Христа,[17] як дехто з них робив. Вони були покусані зміями і вмерли. [18]
10 Не нарікайте, як дехто з них нарікав і був знищений ангелом смерті. [19]
11 Все це сталося з ними як приклад нам. І було про це написано, щоб застерегти нас, хто живе після скінчення їхнього віку.
12 Ось чому той, хто вважає, що міцно стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти.
13 Вас спіткали ті ж самі спокуси, котрі зазнають усі люди. Та Бог вірний, Він не допустить, щоб ви спокушалися більше, ніж можете витримати. Разом із спокусою Він дасть і полегшення, щоб ви змогли подолати її.
14 Тож, любі друзі мої, уникайте служіння бовванам.
15 Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я.
16 Чаша благословення, [20] за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова?
17 Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом.
18 Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви,[21] чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі?
19 Що ж я маю на увазі? Що їжа, яка приноситься в жертву бовванам нічого не варта, бо сам бовван — ніщо.
20 Ні, швидше це означає, що люди, приносячи жертви бовванам, роблять це для нечистих духів, а не для Бога. А я не хочу, щоб ви були спільниками нечистих духів.
21 Ви не можете одночасно пити з чаші Господньої і нечистих духів; не можете розділяти одночасно їжу Господню і диявольську.
22 Чи прагнемо ми прогнівити Господа? [22] Хіба ж ми сильніші за Нього?
23 «Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими.
24 Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого.
25 Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління,
26 бо «земля і все, що є на ній, належить Господу».
27 Якщо хтось із невіруючих запросить вас на обід і ви вирішите піти, то їжте все, що перед вами на столі. Не питайте ні про що і не турбуйтеся про своє сумління.
28 Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам» — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління.
29 Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням.
30 Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому?
31 Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на Славу Богу.
32 Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій.
33 Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.
Перше послання св. апостола Павла до коринтян, 10 глава