1 Коли Ісус вийшов з подвір’я Храму і пішов далі, до Нього підійшли учні, щоб показати Йому Храмові будівлі.
2 Та Ісус сказав їм: «Чи бачите ви всі ці споруди? Істинно кажу вам: у майбутньому, каменя на камені тут не залишиться: все буде зруйноване[73]».
3 Згодом, коли Ісус знаходився на Оливній горі, учні Його прийшли і наодинці спитали Ісуса: «Скажи нам, коли це станеться? І яке буде знамення Твого повернення й приходу кінця світу?»
4 У відповідь Ісус мовив до них: «Стережіться, щоб ніхто вас не обдурив.
5 Бо чимало прийде людей, які користуватимуться іменем Моїм, кажучи: „Я — Христос” — і багатьох вони обдурять.
6 Як почуєте ви відлуння близьких боїв, та дізнаєтеся про віддаленні битви, не лякайтеся; це неодмінно має статися, але це ще не кінець.
7 Народ повстане проти народу, а царство — проти царства. Прийде голод, й землетруси траплятимуться в різних кінцях світу.
8 Та все це буде лише початком мук і страждань, то лише перші перейми, на зразок тих, що жінка має під час пологів.
9 Люди пойдуть проти вас, та віддадуть на страждання і смерть. Вас ненавидітимуть усі народи за те, що ви йшли за Мною.
10 В той час багато людей зневіриться та відцурається своєї віри. Вони зраджуватимуть і ненавидітимуть одне одного.
11 І з’явиться багато лжепророків, й обдурюватимуть багатьох людей.
12 Через те, що запанує беззаконня, любов у багатьох віруючих охолоне.
13 Але той, хто витерпить усе до кінця, врятується.
14 І ця Добра Звістка, Євангелія про Царство Боже, проповідуватиметься по всьому світі як свідчення для всіх народів. Отоді настане кінець».
15 15-16 «І коли ви побачите „гидоту спустошення” [74] на святому місці Храму, про яку казав пророк Даниїл (той, хто читає, має зрозуміє, про що йдеться), то всі, хто лишатимуться в Юдеї на той час, змушені будуть рятувати життя, тікаючи в гори.
16
17 17-18 Вони мусять тікати не гаячи часу: хто сидітиме на даху своєї оселі, не повинен спускатися по свої пожитки, а хто працюватиме в полі, тому не слід забігати додому по вбрання своє.
18
19 Найтяжче буде в ті дні вагітним жінкам та матерям із немовлятами на руках!
20 Моліться, аби хоч не взимку те трапилося, та не в суботу,
21 бо то буде такий жах, якого світ не бачив від самого свого початку. Та у всі прийдешні часи — ніколи більше такого не буде.
22 І якби не Божа воля скоротити ті жахливі дні, то жоден не врятувався б. Господь скоротив дні ті тільки заради обранців Своїх.
23 І якщо у ті дні хтось скаже вам: „Дивіться! Ось Христос!” або „Ось Він!” Не вірте тому.
24 Бо чимало лжехристів та лжепророків з’явиться тоді. Вони показуватимуть знамення й творитимуть дива,[75] намагаючись обдурити обраних Господом, якщо це можливо.
25 То ж стережіться! Я попередив вас заздалегідь.
26 Якщо хтось скаже вам: „Погляньте! Христос там, у пустелі!” — то не йдіть туди. Або якщо скажуть: „Дивіться! Він знаходиться в одній з віддалених кімнат” — не вірте їм.
27 Коли Син Людський прийде, кожний побачить Його пришестя, подібно спалаху блискавки, котрий можна побачити звідусіль.
28 Туди, де є мертвечина, злітаються стерв’ятники, яких видно здалека.
29 Одразу ж після того лиха, ось що відбуватиметься:
сонце затьмариться, і місяць перестане світити, зірки впадуть з небес, а всі небесні тіла зміняться. [76]
сонце затьмариться, і місяць перестане світити, зірки впадуть з небес, а всі небесні тіла зміняться. [76]
30 І тоді на небі з’явиться знамення про прихід Сина Людського. І ридатимуть усі народи землі, коли побачать Сина Людського, Який йтиме по хмарах небесних з великою силою та Славою.
31 Сурмитимуть голосно сурми, і пошле Він Ангелів Своїх, аби зібрали вони всіх обраних людей з усіх кінців світу.
32 Навчіться мудрості слухаючи притчу про фіґове дерево: як тільки на ньому з’являється тендітне гілля й розбруньковується молоде листя, ви знаєте, що літо вже близько.
33 Так само й ви, коли побачите всі ці події, про які Я що вам щойно казав, знайте: час настає, він уже на порозі.
34 Істинно кажу вам: усе це станеться ще за життя цього покоління.
35 Навіть якщо небо і земля знищені будуть, слова Мої не зникнуть ніколи».
36 «Коли той день і та година настануть, про те невідомо нікому: ні Ангелам Небесним, ані Синові — лише один Отець знає.
37 Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського.
38 Як це було в дні перед потопом: люди їли, пили, одружувалися, віддавали до шлюбу своїх дітей, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег.
39 І ніхто нічого не знав, доки потоп не знищив їх усіх. І станеться так само в час пришестя Сина Людського.
40 У той час двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться.
41 Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться.
42 Тож будьте готові, оскільки не знаєте, якого дня Господь прийде.
43 І пам’ятайте, що якби господар знав, о котрій годині вночі прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати.
44 Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
45 «Хто є вірним і розсудливим слугою, якого господар поставив над усіма іншими слугами, щоб він вчасно годував їх?
46 Щасливий той слуга, якого хазяїн застане в ту мить, коли він саме виконуватиме свій обов’язок!
47 Істинно кажу вам, що господар призначить його управляти своїм маєтком.
48 48-49 Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився” — і тоді почне бити інших слуг, їсти й пити з п’яницями.
49
50 Але господар слуги прийде того дня, коли той його не чекатиме, і тієї години, що слуга не сподіватиметься.
51 Господар жорстоко покарає [77] його і призначить йому місце серед лицемірів, де чутно буде лише ридання і скрегіт зубів від болю».
Євангелія від св. Матвія, 24 глава