И когда он смирился, тогда отвратился от него гнев Господа и не погубил его до конца; притом и в Иудее было нечто доброе.
А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
Тому, отже, що він смирився, відвернувся від нього гнів Господній і не вигубив його цілковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.
І як він посмирнїшав, тодї відвернувся від його гнїв Господа, й не занапастив його цїлковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.
А коли він покаявся, то гнів Господа відвернувся від нього, і він не був на вигублення до кінця, бо і в Юди були добрі діла.