1 Вони ж, ідучи дорогою, прийшли ввечері до ріки Тигр і там заночували.
2 А хлопчина зійшов помитися, і вийшла риба з ріки, і хотіла пожерти хлопчину.
3 Та ангел сказав йому: Злови рибу. І хлопець упіймав рибу і викинув її на землю.
4 І сказав йому ангел: Розріж рибу і, взявши серце, печінку та жовч, поклади уважно.
5 І зробив хлопчина так, як сказав йому ангел, а рибу, спікши, вони з’їли.
6 І йшли обидва, аж доки не наблизилися до Екватани.
7 І хлопчина сказав ангелові: Брате Азаріє, для чого є печінка, серце та жовч риби?
8 І він йому сказав: Серце і печінка, якщо комусь докучає демон чи поганий дух, це треба покурити перед чоловіком чи жінкою, і він більше не докучатиме.
9 А жовч, щоб помазати чоловіка, який має більма на очах, і вилікується.
10 Коли ж вони наблизилися до Раґи,
11 то ангел сказав хлопцеві: Брате, сьогодні заночуємо в Раґуїла, він — твій родич, і в нього є дочка-одиначка на ім’я Сарра.
12 Заговорю про неї, щоб її дати тобі за жінку, бо тобі припадає її спадок, і ти одинокий з її роду. Вона є гарною та розумною дівчиною.
13 Тепер же послухай мене і скажу її батькові, і коли повернемося з Раґів, зробимо весілля. Тому що знаю Раґуїла, що не дасть її іншому чоловікові за законом Мойсея, але винний буде до смерті, бо тобі припадає взяти спадок радше, ніж усякому чоловікові.
14 Тоді хлопець промовив до ангела: Брате Азаріє, я почув, що дівчина була видана сімом чоловікам, і всі померли в шлюбній кімнаті.
15 Тепер я є одинак у матері й боюся, щоб, увійшовши, я не помер так, як і перші, бо її любить демон, який не шкодить нікому, хіба тим, що приходять до неї. І тепер я боюся, щоб не померти, і звести життя мого батька і моєї матері зі смутком за мною до їхнього гробу. І в них немає іншого сина, який їх поховає.
16 Та ангел йому сказав: Хіба ти не пам’ятаєш слова, які тобі заповів твій батько, щоб узяти собі жінку з твого роду? Тепер послухай мене, брате, тому що вона буде тобі за жінку, і про демона жодного слова не говори, бо цієї ночі вона тобі дана буде за жінку.
17 Коли ввійдеш до шлюбної кімнати, візьми попіл ладану, покладеш із серця і печінки риби і подимиш, і демон занюхає, і втече, і не повернеться навіки-віків.
18 Коли ж прийдеш до неї, встаньте обидва і заголосіть до Божого милосердя, і Він вас спасе і помилує. Не бійся, бо вона тобі приготовлена від віку, і ти її спасеш, і піде з тобою, і припускаю, що в тебе будуть від неї діти.
19 І коли Товія почув це, то полюбив її, і його душа дуже прилипла до неї.
Книга Товита, 6 глава