1 Хто чинить милосердя, позичає ближньому, і хто укріпляється своєю рукою, держить заповіді.
2 Позичай ближньому в час його потреби і знову віддай ближньому на час.
3 Потверди слово і будь вірний з ним, і в усякий час знайдеш твою потребу.
4 Численні вважали позичку як знахідку і завдали труд тим, що їм допомогли.
5 Доки не візьме, цілуватиме його руки і згладить голос про маєток ближнього. А в час віддачі тягнутиме час, промовлятиме сумні слова і звинувачуватиме час.
6 Якщо буде в силі, ледве принесе половину, і він вважає це за знахідку. Якщо ж ні, він його позбавив його благ, і даром придбав його за ворога. Він йому віддасть клятви і обмови, і замість слави віддасть йому безчестя.
7 Численні відвернулися від доброчинності не через лукавство, а вони побоялися даром залишитися без маєтку.
8 Лише довго терплячи над пригніченим і в милостині його не відкинеш.
9 Задля заповіді заступися за бідного і через його бідноту не відвернеш його порожнім.
10 Згуби срібло задля брата і друга, і хай не ржавіє під каменем на згубу.
11 Поклади твій скарб за заповідями Всевишнього, і кориснішим тобі буде більше, ніж золото.
12 Замкни милостиню у твоїх кімнатах, і нехай вона тебе вибере з усякого озлоблення.
13 Більше від сильного щита і більше від тяжкого списа воюватиме за тебе проти ворога.
14 Добрий чоловік заручиться за ближнього, і хто втратив сором, його залишить.
15 Не забудь милість того, що ручається, бо він дав свою душу за тебе.
16 Грішник відкине добродійства поручителя, і невдячний у розумі залишить того, хто визволив.
17 Порука знищила багатьох тих, що добре малися, і зрушила їх, як хвилі моря.
18 Вона відселила сильних мужів, і вони заблукали в чужих народах.
19 Грішник упаде в запоруку, і хто женеться за користю із чужої праці, упаде в суд.
20 Заступися за ближнього по твоїй силі та вважай на себе, щоб ти не впав.
21 Початок життя — вода і хліб, одяг і дім, що покриває сором.
22 Кращим є життя бідного під покриттям з дощок, аніж славна їжа в чужих.
23 Тішся малим і великим, і не почуєш погорду переселення.
24 Погане життя ходити з хати до хати, і куди переселишся, не відкриєш уст.
25 Поставиш гостину і напоїш без подяки, і до цього почуєш гірке:
26 Прийди, чужинець, приготуй стіл, і якщо є щось у твоїй руці, нагодуй мене.
27 Вийди, приходьку, від обличчя слави, до мене приходить жити брат, потребує хати.
28 Це тяжке для людини, що має розум, кара переселення і зневага того, хто позичає.
Книга пророка Ісуса, сина Сираха, 29 глава