1 Є картання, яке не є гарне, і є мовчання, і воно розумне.
2 Так що краще картати, ніж гніватися,
3 і хто визнається, захиститься від вини.
4 Пожадання євнуха — знеславити дівчину, — такий і той, хто силою чинить суди.
5 Є, хто мовчить, що є мудрий, і є зненавиджений від великого говоріння.
6 Є, хто мовчить, бо не має відповіді, і є, хто мовчить, що знає час.
7 Мудра людина мовчатиме до часу, а балакун і безумний переходить час.
8 Хто множить слово, — стане огидним, і хто бере владу, — буде зненавиджений. Як добре, щоб настановлений виказував покаяння. Бо так уникне добровільного гріха.
9 Є, що щастить людині в поганому, і є здобуток на страту.
10 Є дар, який тобі не принесе користі, і є дар, віддача якого подвійна.
11 Є пониження через славу, і є, хто з пониження підняв голову.
12 Є, хто купує багато за мало і віддає за нього всемеро.
13 Мудрий словами зробить себе любим, а милості безумних будуть вилиті.
14 Дар безумного не принесе тобі користі, подібно ж і тому, хто заздрить, у його скруті. Бо його очі щоб узяти за один дар численні.
15 Він мало дасть, та багато докорятиме, і відкриє свої уста як проповідник. Сьогодні позичає, а завтра вимагатиме — такий чоловік зненавиджений.
16 Безумний скаже: Немає в мене друга, і немає милості за мої добрі вчинки.
17 Ті, що їдять його хліб, погані язиком, хто і скільки разів його висміє? Бо не сприйняв правильно мати і подібно не мати йому без шкоди.
18 Краще поковзнутися на долівці, ніж язиком, так поспішно прийде падіння поганих.
19 Неласкава людина — байка не в часі, постійно буде в не напоумлених устах.
20 З уст дурного буде відкинена притча, бо не скаже її в її часі.
21 Є такий, хто стриманий від гріха нуждою, і коли він спочине, не буде потурбований.
22 Є, хто губить свою душу через сором, і через обличчя безумного знищить її.
23 Є, хто через сором обіцяє другові, і даром придбав собі ворога.
24 Брехня — поганий порок у людини, він постійно буде в устах не напоумлених.
25 Краще злодій, аніж той, хто постійно бреше, а обидва успадкують згубу.
26 Звичай брехливої людини — безчестя, і її сором постійно з нею.
27 Мудрий в нечисленних себе виведе, і розумний чоловік догодить вельможам.
28 Хто працює на землі, піднесе свою копицю, і хто догоджує вельможам, надолужить за неправедність.
29 Подарунки і дари заліплюють очі мудрих і відвертають картання, як намордник на устах.
30 Схована мудрість і невиявлений скарб, яка користь в обох?
31 Кращий чоловік, що приховує свою дурноту, ніж чоловік, що ховає свою мудрість. 32 Краща стійка терпеливість у пошуках Господа, ніж безвладний проводир власного життя.
Книга пророка Ісуса, сина Сираха, 20 глава