Мудр. Іс. Сираха | 1 глава

¹ Оскільки багато і велике нам дане було через закон і пророків та інших, що за ними пішли, за що потрібно похвалити Ізраїль — за напоумлення і мудрість, і оскільки не тільки потрібно, щоб ті, що читають, стали розумнішими, 5 але й щоб могли бути корисними для тих, що ззовні, які охочі до навчання, і тим, що читають і пишуть; мій дід Ісус, повністю віддавши себе на читання закону, пророків 10 та інших батьківських книг, і, здобувши з них достатнє пізнання, він відчув потребу написати щось з того, що має відношення до напоумлення і мудрості, щоб ті, що люблять навчання, і цими стали дуже сильно захоплені, були ознайомлені з життям закону.
15 Тож будьте заохочені з ревністю і дбайливістю читання чинити і мати вибачення за те, у чому вважатиметься, що ми 20 у висловах працелюбної роботи слів не дописали. Адже не має тієї самої сили в собі те, що сказане по-єврейськи, коли воно перекладене на іншу мову. І не тільки це, але й сам закон і пророки, 25 і решта книг мають немалу відмінність, коли сказані своєю мовою. Бо прийшовши до Єгипту в тридцять восьмому році за царя Еверґета і перебуваючи, я знайшов збірку немалого напоумлення, 30 і я вважав за дуже потрібне і самому вкласти якусь клопітливість і працьовитість, щоб перекласти ту книгу, вклавши велике недосипання і вмілість у відрізку часу, аби, довівши книгу до кінця, подати і тим, що в переселенні бажають радо навчатися, - що готуються за звичаями жити за законом.
Мудрість Ісуса, сина Сираха
1 Уся мудрість — від Господа, і вона з Ним навіки. [1]

² Хто почислить пісок морів, краплі дощу і дні віку?

³ Хто дослідить висоту неба, широту землі, безодні та мудрість?

⁴ Першою з усіх створена мудрість, і сприймання розумності — від віку.

⁵ Джерело мудрості — слово Бога на висотах, і Його хід — вічні закони.

⁷ Кому об’явлено вміння мудрості? І хто збагнув її досвідченість?

⁸ Один є мудрий, дуже страшний, що сидить на Своєму престолі.

⁹ Господь Сам її створив, побачив, почислив її і вилив її на всі Свої діла.

¹⁰ Вона з кожним тілом за Його даром, і Він обдарував нею тих, що Його люблять. Любов Господа — преславна мудрість, яким лиш показується, ділить її йому для вигляду.

¹¹ Господній страх — слава, похвала, веселість і вінець радості.

¹² Господній страх розвеселить серце, дасть веселість, радість і довголіття. Господній страх — дар від Господа, бо на стежках любові посаджені будуть.

¹³ Тому, хто боїться Господа, добре буде в кінці, і в день його смерті він буде благословенний.

¹⁵ З людьми вона збудувала вічну основу, і їхньому насінню буде довірена.

¹⁶ Повнота мудрості — боятися Господа, і вона п’яними зробить їх від своїх плодів.

¹⁷ Весь їхній дім наповнить бажаними і комори — своїми плодами.

¹⁸ Вінець мудрості — страх Господній, що квітне миром і здоров’ям вилікування. Обидва ж є дарами Бога на мир, а Він поширює похвалу на тих, що Його люблять.

¹⁹ І Він побачив, і почислив її, уміння і пізнання розуму вилив і підняв вгору славу тих, що її тримали.

²⁰ Корінь мудрості — боятися Господа, і її галузки — довголіття.

²¹ Господній страх відкидає гріхи, а хто залишається, відверне всякий гнів.

²³ До часу потерпить довготерпеливий, і пізніше віддасть йому радість.

²⁴ До часу він сховає його слова, і губи численних викажуть його розум.

²⁶ Якщо забажаєш мудрість, бережи заповіді, і Господь тобі її подасть.

²⁷ Бо Господній страх — мудрість і напоумлення, і Йому милі віра та лагідність.

²⁸ Не будь неслухняним до Господнього страху і не наближайся до Нього з подвійним серцем.

²⁹ Не будь дволичним в устах людей і вважай на свої губи.

³⁰ Не піднось себе, щоб ти не впав, і не навів ти безчестя на твою душу, і Господь відкриє твоє приховане, і посеред збору тебе кине, бо ти не наблизився до Господнього страху, і твоє серце сповнене омани.