1 У вісімнадцятому році на двадцять другий день першого місяця було слово в домі Навуходоносора, царя ассирійців, щоб помститися на всій землі, як він і сказав.
2 Він скликав усіх своїх слуг та всіх своїх вельмож і власними устами розповів їм таємницю його ради, щоб покінчити з усім злом землі.
3 Вони ж вирішили вигубити будь-яке тіло тих, котрі не пішли за словом його уст.
4 І сталося, коли він закінчив свою раду, Навуходоносор, цар ассирійців, покликав Олоферна, вождя своєї сили, що був другим після нього, і промовив до нього:
5 Так говорить великий цар, володар усієї землі: Ось ти відійдеш від мого обличчя і візьмеш із собою довірених мужів у їхній силі, піших сто двадцять тисяч і велике число коней з дванадцятьма тисячами вершників.
6 І вийдеш назустріч усій землі на захід, бо не послухалися слова моїх уст,
7 і сповістиш їм, щоб підготували землю і воду, бо вийду проти них у своєму гніві, покрию все обличчя землі ногами моєї сили і їх подам їм на розграбування.
8 І їхні побиті наповнять їхні прірви, і кожен потік і ріка переповняться їхніми мертвими.
9 І поведу їхніх полонених до країв усієї землі.
10 Ти ж, пішовши, забери мені всю їхню околицю, і піддадуться тобі, і мені збережеш їх до дня їхнього покарання.
11 А твоє око не пощадить неслухняних, щоб видати їх на вбивство і пограбування на всій твоїй землі!
12 Бо живу я і сила мого царства, тож сказав я, і вчиню це своєю рукою!
13 Ти ж не переступай ані одного зі слів твого пана, але обов’язково виконай [1]усе так, як я тобі заповів, і не зволікай, щоб зробити це!
14 Олоферн, відійшовши від обличчя свого пана, покликав усіх вельмож, вождів і проводирів сили Ассура.
15 Він почислив вибраних до лав мужів, як йому і наказав його пан, — сто двадцять тисяч і дванадцять тисяч коней зі стрільцями,
16 і розташував їх так, як розставляється велике військо до війни.
17 Він привів верблюдів, ослів і мулів до їхнього складу, дуже велике число, а також овець, волів і кіз на їхню підготовку, яким не було рахунку,
18 приготував їжу для кожного чоловіка на значну кількість, і взяв дуже багато золота і срібла з дому царя.
19 І вийшов він та все його військо в похід, щоб випередити царя Навуходоносора і покрити всю поверхню землі до заходу колісницями, кіньми і їхніми вибраними пішими.
20 І з ними пішов великий змішаний збір, наче сарана, немов пісок землі, бо не було рахунку їхньої кількості.
21 Йшли з Ніневії триденною дорогою перед обличчям рівнини Вектілет, і пішли з Вектілета неподалік гори, що по правиці верхньої Кілікії.
22 Він забрав усю свою силу, своїх піших, коней і колісниці, і пішов звідти до горішньої околиці.
23 Він вирубав Фуда і Луда, пограбував усіх синів Рассіса і синів Ізмаїла, тих, що напроти обличчя пустелі до півдня Хелеона.
24 Перейшовши Євфрат і пройшовши Месопотамію, він знищив усі високі міста тих, що на потоці Аврона, аж до підходу до моря.
25 Він захопив границі Кілікії і вирубав усіх, що йому противилися, і прийшов аж до границь Яфета, що до півдня, напроти обличчя Аравії.
26 І оточив усіх синів Мадіяма, спалив їхні поселення і пограбував їхні стада.
27 І пішов до рівнини Дамаску в дні жнив пшениці, і спалив усі їхні поля, отари і стада дав на винищення, пограбував їхні міста, винищив їхні поля і вигубив усю їхню молодь вістрям меча.
28 Та напав його страх і тремтіння на тих, що мешкали на узбережжі, які були в Сідоні й Тирі, і тих, котрі мешкали в Сурі, Окіні, а також усіх, що жили в Ємнаані, і ті, що жили в Азоті й Аскалоні, дуже його боялися.
Книга Юдити, 2 глава