1 І Він мені відповів, мовлячи: Всевишній зробив цей вік для багатьох, а майбутній — задля нечисленних.
2 Скажу ж перед тобою притчу, Ездро. Коли запитаєш землю, то вона скаже тобі, що земля видає дуже багато того, із чого виготовляють глиняний посуд, а мало пилу, з якого буває золото, — так і дія теперішнього віку.
3 Адже багато є створених, а мало врятуються.
4 І я відповів, говорячи: Отже, відпусти, душе, розум, і нехай проковтне те, що розуміє.
5 Прийшла ти, не послухавши, і пішла ти, не бажаючи, бо тобі не дано місця, хіба що тільки трохи жити.
6 О, Господи, що над нами! Хіба дозволиш Твоєму слузі, щоб ми молилися перед Тобою? Ти даси нам насіння серця і мудрості обробляти, із чого буде плід, із чого зможе жити кожний тлінний, який носитиме стан людини.
7 Адже Сам Ти є, і ми є одним творінням Твоїх рук, як Ти і сказав.
8 І через те, що Ти тепер оживив у лоні створене тіло і даєш члени, та зберігається у вогні й воді Твоє творіння, і дев’ять місяців терпить Твоє творіння Твої створіння, які в ній створені.
9 Адже те, що зберігає, і те, що збережене, обоє збережуться Твоїм збереженням. І коли знову віддасть лоно те, що в ньому виросло,
10 Ти наказав, щоби із самих членів, значить з грудей, дати молоко, плід грудей,
11 щоб аж до якогось часу годувалося те, що створене. І Ти пізніше попровадиш його Твоїм милосердям.
12 Ти вигодував його Твоєю справедливістю, і Ти його повчив у Твоєму законі й попровадив його Твоїм розумом,
13 і Ти передаси його смерті, як Твоє творіння, і оживиш його, як Твоє діло.
14 Отже, якщо легким наказом погубиш того, кого стількома трудами Ти створив Твоїм наказом, то для чого він був?
15 Тепер, кажучи, скажу: Ти більше знаєш про кожну людину, а я говоритиму про Твій народ, це мене болить,
16 і про Твій спадок, задля якого плачу, і про Ізраїля, задля якого я сумний, і про насіння Якова, за яке я тривожуся.
17 Ось почну молитися перед Тобою за себе і за них, тому що бачу наших упалих, нас, які замешкуємо землю,
18 але я почув про швидкість суду, який буде.
19 Тому почуй мій голос і зрозумій мою мову, і говоритиму перед Тобою.
20 Початок слів Ездри раніше, ніж він був забраний. Я сказав: Господи, Який живеш у віку, очі Якого підняті, а горішні приміщення Чиї в повітрі,
21 престол Якого безцінний і слава неосяжна, перед Яким стоять війська ангелів з тремтінням,
22 яких зберігання закону на вітер і вогонь обертається, Чиє слово правдиве, і, сказане Ним, певне,
23 Чий наказ сильний і постава страшна, вигляд Якого повертає безодні в повітря, а лють розтоплює гори, і правда засвідчена.
24 Вислухай, Господи, молитву Твого раба і вухами сприйми молитву Твого глиняного посуду, сприйми мої слова.
25 Бо доки живу, говоритиму, і доки роздумую, відповідатиму.
26 Не дивися на злочини Твого народу, але на тих, які Тобі по правді служать.
27 Не зважай на тих, що ревно безбожно діють, але на тих, що з болями зберігають Твої свідчення.
28 Не думай про тих, що перед Твоїм обличчям неправедно жили, але пам’ятай тих, що з Твоєї волі пізнали страх.
29 Не бажай вигубити тих, що мали звичаї овець, але зглянься на тих, що славно навчили інших Твого закону.
30 Не гнівайся на тих, що вважаються гіршими за звірів, але полюби тих, що завжди надіються на Твою славу.
31 Тому що ми і наші батьки діяли смертними звичаями, Ти ж задля нас, грішних, назвешся милосердним.
32 Бо якщо Ти забажав, щоб над нами змилосердитися, тоді милосердним назвешся, для нас, що не маємо діл справедливості.
33 Адже справедливі, в яких є численні діла, відкладені перед Тобою, одержать винагороду з власних діл.
34 Бо чим є чоловік, щоб Ти на нього лютився, або тлінний рід, щоб Ти ним так засмутився?
35 Бо справді немає нікого з народжених, хто не діяв би безбожно, і з тих, що надіються, який не згрішив би.
36 Адже в цьому сповіститься Твоя справедливість і Твоя доброта, Господи, як змилосердишся на тих, що не мають основи добрих діл.
37 І Він відповів мені, і сказав: Ти дещо правильно сказав, і за твоїми словами так нехай і буде,
38 тому що справді не думатиму про створення тих, що згрішили, або смерть, або суд, або згубу,
39 але радітиму над глиняним посудом праведних, і мандруванням, і спасінням, і одержанням нагороди.
40 Отже, як Я і сказав, так і є.
41 Бо так, як сіє рільник на землі багато насіння і садить багато саджанців, але з часом не все, що насіяне, врятується, але й не все, що посаджене, закорениться, так і ті, що насіяні у віці, не всі врятуються.
42 І я відповів, кажучи: Якщо я знайшов милість, то говоритиму,
43 тому що насіння рільника, якщо не зійде, бо не одержить Твого дощу вчасно, і якщо буде знищене великим дощем, воно гине.
44 Але людина, яка створена Твоїми руками і названа Твоїм образом, тому що подібною є, для якої Ти все створив, то її Ти уподібнив до насіння рільника.
45 Не над нами, але пощади Твій народ і змилосердься над Твоїм спадком, бо Ти помилуєш Твої створіння.
46 І Він відповів мені, і сказав: Те теперішнє є теперішнім, а майбутнє — майбутнім.
47 Бо багато тобі зостається, щоб ти міг любити Моє створіння більше за Мене. Ти ж часто і себе самого прирівняв до неправедних. Ніколи так не чини.
48 Але й в цьому дивовижним будеш перед Всевишнім,
49 тому що ти себе впокорив, як тобі і годиться, і ти не вважав себе між праведними. Дуже прославлений будеш,
50 бо численні нещастя нещасними вчинять тих, що замешкують вік в останні часи, тому що ходили у великій гордості.
51 Ти ж подумай за себе і питай за славу подібних до тебе.
52 Адже вам відкритий рай, засаджене дерево життя, приготовлений майбутній час, приготовлений достаток, збудовано місто, випробуваний спочинок, удосконалено добро, раніше вдосконалено мудрість.
53 Корінь назначений вами, слабість викоренена вами, і смерть сховалася, ад утік, і тління — в забутті.
54 Минули болі, та в кінці показався скарб нетлінності.
55 Тож не продовжуй випитувати про безліч тих, що гинуть.
56 Адже вони самі, приймаючи свободу, знехтували Всевишнім, зневажили Його закон і покинули Його дороги.
57 А ще й потоптали Його праведників.
58 І вони сказали у своєму серці, що немає Бога, хоч і знали, що помруть.
59 Бо, як вас очікує те, що пророковане, так їх — спрага і мука, які приготовлені. Адже Всевишній не хотів погубити людину,
60 але самі ті, що створені, осквернили Ім’я Того, Хто їх створив, і були невдячні Тому, Хто їм тепер приготував життя.
61 Через це Мій суд вже наближається.
62 Це не всім Я показав, лише тобі й нечисленним, подібним до тебе. І я відповів, і сказав:
63 Господи, ось тепер Ти мені показав безліч знаків, які Ти почав чинити в останніх часах, але Ти мені не показав, в який час.
Третя книга Ездри, 8 глава